Месія чи вбивця віри?

Київський журнал “Український тиждень” оприлюднив перелік негативних наслідків президентства Віктора Ющенка за класифікацією канадського дослідника Тараса Кузьо та дійшов висновку: позитивні результати протягом минулих п’яти років досягнуто лише там, куди не втручався переможець Майдану Віктор Ющенко.
П"ятирічка застоюЗа висновком видання, позитивне бачення України як нової європейської країни з’явилося під час Майдану та було втрачене внаслідок політичної нестабільності у 2007-2009 роках.
Зовнішні чинники1. Втома від України. У другій половині 2006-го в західній Європі з’явилися ознаки втоми від нашої держави, що накопичувалася протягом 2007-2008 років, що поширилася на США. Захід утомився від постійних прохань України без будь-якого бажання змінюватися зсередини.2. Євроатлантична дезінтеграція Україна мала унікальну нагоду приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) на ризькому саміті Альянсу 2006 року. Цьому завадило несподіване повернення Віктора Януковича на посаду прем’єр-міністра після провалу тримісячних переговорів щодо створення “помаранчевої” коаліції. Для Президента В. Ющенка було важливішим не дозволити Ю. Тимошенко знову посісти крісло прем’єр-міністра.3. Посилення російського тиску Політична нестабільність і боротьба так званих еліт уможливили втручання Росії у внутрішні справи України. Загроза суверенітету й територіальній цілісності України стала ще реальнішою. Імовірність втручання РФ у внутрішні справи нашої держави є занадто великими. Партія регіонів стала домінуючою проросійською політичної силою в Україні: Віктор Янукович більш проросійський політик, аніж Леонід Кучма, зважаючи на те, що “Регіони” підтримали сепаратизм у Грузії.
Внутрішні чинники1. Недовіра до влади Після Майдану українці почали більше довіряти владним установам і повірили у можливість чесних виборів, однак від цієї довіри не залишилося й сліду. Більшість українців, згідно з опитуванням Міжнародного дослідницького центру “Пульс Європи-2009: 20 років після падіння Берлінського муру”, ставлять під сумнів прозорість проведення виборів і справедливість судової системи в Україні. Війни між гілками влади і загальне розчарування в демократично обраному, але практично недієздатному внаслідок політичної боротьби в парламенті знизили рівень довіри до державних установ. Українська державність послаблюється через втрату владними структурами суспільної легітимності. Політична нестабільність і криза в Україні зменшили й підтримку громадянами демократії.
2. Політичні війни Звільнення уряду Ю. Тимошенко у вересні 2005 року та нездатність сформувати коаліцію після виборів 2006-го призвели до 18 місяців розбрату поміж демократичних сил. У цей час Віктор Янукович повернувся з політичного забуття, Партія регіонів відновила потужність як головна політична сила посткучмівської доби на виборах 2006-го та 2007 років. Ворожість Віктора Ющенка до всього, що пов’язане з ЮлієюТимошенко, може призвести до реваншу Віктора Януковича.
3. Конституційний хаосПолітичне протистояння перешкодило досягненню компромісу щодо конституційних змін.
4. Політична фрагментаціяПравоцентристські партії України на межі краху. Дев’ять політичних сил, що приєдналися до НУ-НС на виборах 2007 року, перетворилися на 14 партій і неурядових організацій, які згодом, вочевидь, стануть партіями. Це віддаляє Україну від реформ і європейської інтеграції, оскільки саме згадане крило політичного спектра України завжди було найбільшим прихильником таких процесів. Віктор Ющенко не сформував сильну президентську партію і втратив підтримку більшості у блоці НУ-НС.
5. Розгул корупції Німецький міжнародний центр Transparency International дійшов висновку, що Україна посилювала боротьбу з корупцією тільки в 2005-2006 роках, але з 2007-го швидко повернулася до рівня, досягнутого за часів Леоніда Кучми. За даними Corruption Perception Index, 2008 року країна посіла 134-те місце у світі за рівнем корупції, а, наприклад, Грузія – 67-ме.
6. Загроза дефолтуПрезидентська підтримка передвиборного популізму Партії регіонів щодо підвищення соцстандартів призвела до відмови Міжнародного валютного фонду в наданні четвертого траншу кредиту. Це зменшує спроможність уряду провадити політику стабілізації та відновлення, що несе загрозу дефолту України.
Висновки Державність України нині набагато кволіша, ніж 2004 року. 62% опитаних Центром П’ю українців погодилися, що вони сьогодні живуть гірше, ніж за часів комунізму (в Росії – 45% опитаних), і лише 36% визнають перехід до вільного ринку. Ці результати є важливими, адже лише люди, які нині позитивно оцінюють своє життя, підтримуватимуть демократичні цінності. Не виключено, що в країні упродовж наступних п’яти років триватиме стагнація, прогнозує київський журнал “Український тиждень”.
Краще б він не втручався…Журнал “Український тиждень” також підбив підсумки виконання Віктором Ющенком його передвиборної програми 2004 року. На думку видання, план дій “Десять кроків назустріч людям” виконано на 10 відсотків. Із 44 пунктів програми президента “Тиждень” знайшов чотири виконаних, чотири – напіввиконаних, решта 36 пунктів зобов’язань так і залишилися на папері. Чотири виконаних пункти президентської програми його компетенції, зрештою, взагалі не стосуються. А реалізованими вони є тому, що глава держави в ці сфери елементарно не втручався. Свої висновки щодо семи пунктів журналісти взагалі залишили без коментарів. Серед них такі, як “Зупинити спекулятивні махінації навколо продажу землі та зробити її власністю тих, хто цю землю обробляє”, “Відновити зруйновану систему охорони здоров’я”, “Щороку зменшувати оподаткування заробітної плати”, “Спростити процедуру сплачення податків”, “Відокремити бізнес від влади” і деякі інші. А й справді – що тут скажеш?!Висновок: крах Ющенка – вбивця віри!
Богдан РУДЬКО, журналіст, Київ

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике