Колонка редактора
У редакції нині кожен третій працівник як не сам хворий, то вдома має "лазарет". Надворі іскриться сніг, проте він не радує так, як міг би радувати, коли з рідними все гаразд і можна веселитися, граючи з ними в сніжки чи ліплячи снігову бабу…
У стосунках між українськими політиками теж вкотре посилилося замерзання діалогу й конструктиву, а завірюха, яка гуляє владними коридорами, не залишає місця для сподівань на відлигу у відносинах між ними. На трибуни в Черкасах і райцентрах один за одним сходять залітні лідери, щоб вкотре заспівати про те, що жити краще стане вже завтра. А тим часом проблеми з харчами вже не тільки у синичок, яким снігом засипало годівнички, а й у пенсіонерів та бюджетників, у яких пилюкою припали гаманці – від того, що в них давно не клали грошей…
Незважаючи на хуртовину й замети, редакційні автомобілі з журналістськими екіпажами побували цього тижня у Монастирищенському, Уманському, Чорнобаївському, Шполянському, Звенигородському і Золотоніському районах, збираючи звідусіль матеріали для публікацій, які наші читачі побачать вже в найближчих номерах.
В усіх райцентрах Черкащини продовжують ефективно працювати власкори "Прес-Центру", щодня повідомляючи свіжі новини.
Читач платить нам за це добрим словом у листах і передплатою улюбленої газети на 2010 рік. Цифри з районів свідчать про те, що ще до завершення передплатної кампанії ми маємо значно більше передплатників, аніж торік. Особливо активні читачі Черкас, Чорнобаївщини, Канівщини, Уманщини, Городищини, Звенигородщини, де кількість передплатників була більшою, аніж торік, вже декілька тижнів тому.
Стабільне зростання передплати "Прес-Центру" радує. Не радує нестабільність у погоді й політиці. Вже в найближчі дні синоптики обіцяють дощ з неба, калюжі під ногами і перетворення їх на кригу від нічних морозців. Буде де посковзатись і попадати жителям Черкащини, якщо не справдиться "альтернативний прогноз" про те, що все заллє водою, без ожеледиці. За будь-яких умов – нова погодна провокація для шморгання носами готова…
Прогнозувати ж дії політиків – річ невдячна. Самі вони шморгають перед народом, скаржачись на те, як творити подвиги їм заважає хто завгодно, тільки не власне неуцтво чи небажання. Викликати цим сльози співчуття не можуть, зате своєю "турботою" про народ і економіку можуть змусити електорат заплакати від розпачу.
У Черкасах нині популярний анекдот: приходять робітники під кабінет директора заводу й кажуть: "Шановний, ми зовсім не маємо грошей!" Директор, потягуючись у кріслі, поблажливо відповідає: "Нічого, грошей не треба, так заходьте…" Коли ті, хто сидить вище, краще розумітимуть тих, хто метушиться нижче – невідомо. Достеменно відомо одне: можна скільки завгодно боротися за те, скільком і яким мовам бути державними, але при цьому так і не навчитися знаходити порозуміння…
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Хвороби, сніг, політика… І все – на голови черкащан"