Камери на Марсі зазняли удар метеорита

Апаратура на Марсі зняла появу нового кратера. Його не було на попередніх знімках планети. Метеоритний удар залишив витончену вирву й засипав весь пил навколо темними нутрощами Червоної планети.
Після цілого сезону вимушених лінощів космічний апарат Mars Reconnaissance Orbiter знову приступає до роботи, повідомляє Infox.ru.
Наприкінці літа, втомившись від цілої низки непояснених перезавантажень комп'ютерів MRO, інженери місії вирішили перевести апарат в "безпечний режим" - простіше кажучи, виключити всю наукову апаратуру, "аби щось не трапилося".
Протягом майже чотирьох місяців фахівці розбиралися із причинами несправностей, але, як вони зізнаються, так їх і не зрозуміли. Зате, вивчивши телеметричні дані, упевнені тепер, що включення наукової апаратури все-таки не вб'є апарат зовсім.
На жаль, без повного знання причин збоїв інженери не можуть гарантувати, що ті не повторяться. Але люди впевнені, що зміни, які вирішено внести в процедури роботи MRO, зроблять такі перезавантаження не такими частими. А від несподіваних ударів долі, що поробити, ніхто не застрахований.
Немов на підтвердження цих слів команда камери з високою роздільною здатністю HiRISE орбітального розвідника пред'явила публіці фотографію ударного кратера, що виник прямо на очах у вчених.
Він перебуває неподалік від екватора в північній півкулі Марса, має практично ідеальну форму й оточений цікавою каракатицею темної речовини, викинутої при ударі за межі кратерного вала. Розмір маляти - усього 5,5 метрів, а його вік на цьому знімку - не більше пари марсіанських років, хоча й не менше половини року земного.
Щоб зробити таку точну оцінку віку, вченим не довелося будувати моделі ерозії стінок валу або застосовувати надпотужні методи відносного або абсолютного датування кратерів.
Просто вперше це утворення вдалося роздивитися за допомогою контекстної камери MRO у травні 2008 року (просто як темний піксель, у який вмістилася вся "каракатиця" – роздільна здатність контекстної камери невелика). При цьому на знімку тої ж ділянки марсіанської поверхні з борта космічного апарата Mars Odyssey у січні 2006 року нічого подібного немає.
Нова фотографія отримана 19 листопада 2008 року з відстані в 280 км, роздільна здатність оригінального знімка - менше 30 см на піксель. Найбільш помітна деталь на ній - темна речовина, розкидана навколо кратера у вигляді великої плями розміром у десятки метрів на тлі покритим світлим пилом вихідної поверхні.
У плямі зовсім чітко виділяються дві пари променів, які начебто хрестом перекреслюють місце, об яке вдарився метеорит. Теорія утворення таких кратерних променів наразі до кінця не розроблена, хоча при комп'ютерному й натуральному моделюванні ударних явищ вони трапляються досить часто.
Екваторіальний кратер - не перше "немовля", якого вчені бачать на Марсі за останні кілька років. А от розглянути із супутників щось подібне на Землі за десятиліття досліджень наразі не вдалося. Це пов'язано не тільки з тим, що картована поверхня Марса парадоксальним чином краще за земну (вона майже в чотири рази менша). І не тільки з тим, що земні кратери дуже швидко старіють через рослинність і опади.
Удари метеоритів по Марсу дійсно трапляються частіше. В цьому винна близькість до пояса астероїдів, де більше дрібних тіл, і слабість тяжіння Марсу, яке ще не встигло "вичистити" дрібні тіла з околиць його орбіти.
Ну а найголовніше - у Марса дуже слабенька атмосфера. Об'єкт розміром приблизно метр, а то й менше, що залишив цей слід, через земну атмосферу просто не пройде. Він або повністю згорить, або розвалиться на частини завдяки величезному динамічному тиску стислого й розпеченого повітря.
Землю від подібних катастроф рятує атмосфера. Відзначимо, що раніше вчені довели, що атмосферу Землі сформували метеорити.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике