Формула успіху для архітектора – це виважене поєднання інтуїції та логіки

Ректор Київського національного університету будівництва і архітектури Анатолій Тугай та декан архітектурного факультету, завідувач кафедри рисунку і живопису Олександр Кащенко розповіли «Вдалій кар`єрі» про престижність професії архітектора та важливість якісної освітньої підготовки майбутніх розбудовників міста Анатолій Михайлович Тугай – доктор наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, член президії Будівельної палати України, академік Міжнародної академії наук вищої школи, віце-президент Академії будівництва України, почесний професор-дослідник Інституту водних проблем Нью-Йоркського університету, почесний професор Асоціації будівельних вузів країн СНД. Є лауреатом багатьох премій, має чимало нагород, серед яких найвища нагорода Академії педагогічних наук України – медаль імені Ушинського. Наукова діяльність Анатолія Михайловича розпочалася саме в Київському інженерно-будівельному інституті, який він успішно завершив у 1964 році, і після цього подолав довгий шлях великого вченого: від аспіранта і старшого викладача – до заступника декана і завідувача кафедри водопостачання. Ректором нині одного з найпрестижніших архітектурних вузів країни Анатолій Тугай став у 1984 році. Олександр Володимирович Кащенко – Заслужений працівник освіти України, нагороджений почесною грамотою Державного комітету України з будівництва і архітектури за підготовку фахівців та почесною відзнакою МНС України за підготовку висококваліфікованих кадрів для цивільної оборони України; має звання «Відмінник народної освіти України». У 1973 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «архітектура цивільних будівель», там і розпочав свою наукову і професійну діяльність. Так, за 22 роки роботи на посаді декана за участю Олександра Кащенка на факультеті було створено три нові спеціальності, чотири спеціалізації, відкрито три профілюючі кафедри, а сам факультет став справжньою базою з розробки методичних матеріалів архітектурної освіти для споріднених факультетів вищих навчальних закладів України. – Не всі молоді люди здатні успішно реалізувати себе в професії архітектури, якою б популярною вона нині не була. Скажіть, як ви впізнаєте студентів, гідних навчання у вашому вузі? О. В. Кащенко: Відбір майбутніх студентів розпочинається ще зі школи. Існують спеціалізовані школи і технікуми, спеціальні підготовчі курси, що працюють при університеті. Для них ми маємо програми всіх рівнів. Проводимо конкурси по всій Україні, придивляємося до молоді, відбираємо кращих. Останнім часом кількість абітурієнтів, які приїжджають з інших міст, збільшилася, тому що Київ з розвиненим будівництвом спонукав до розвитку архітектури і в інших містах. Приємно, що до цього залучаються невеличкі міста районного значення. Саме тому і потребують гарних архітекторів. І звідти до нас їдуть діти для підготовки. – Ви – професіонали своєї справи, відомі науковці. Скажіть, що вплинуло на ваш професійний вибір і кар’єру? А. М. Тугай: Я, наприклад, – не архітектор, в мене вибір був більший, ніж у тих, хто хотів стати архітектором. У мене було єдине бажання – навчатися у гарних учителів, моїх батьків. Я гарно вчився у школі, а після неї обрав для себе не архітектуру, а більш прагматичні науки, тому все і вдавалося. Пройшов незвичайну школу навчання, уже будучи в нашому інституті. Я маю три робітничі професії з п’ятим розрядом, проте бажання не просто вчитися, не просто працювати, а щось творити і знаходити спонукало мене досягати більшого. На другому курсі я вже займався наукою і мав грамоти від міністерства за наукові розробки. Тому не було питання, що робити далі. Я завжди старався добре працювати і вчитися, це – головне. За час навчання був 2 чи 3 рази стипендіатом. У мене була матеріальна база, хоча мої батьки – колгоспники і не могли мені особливо допомагати. Це давало надію: якщо добре працювати і в якомусь напрямі мати успіх, то можна зробити дійсно успішну кар’єру. Цей інститут я закінчив вже у зрілому віці – у 27 років, та доля так склалася, що я швидко зробив кандидатську дисертацію, а в 32 роки вже був деканом факультету. – Які особистісні якості допомогли вам в цьому? А.М.Т.: Гадаю, прагнення багато і плідно працювати, добрі стосунки з людьми, з якими спілкуєшся. Маю сказати, що найкращі часи моєї роботи – період роботи деканом. Я розумів студентів, вони мене розуміли, легко вирішували всі питання. Їхнє бажання вчитися завжди було помітне по гарних оцінках. – Олександре Володимировичу, коли ви зрозуміли, що архітектура – ваша справа? О.В.К.: Спочатку, в період мого навчання у школі, такого свідомого вибору у мене не було – були вподобання. Мені подобалось малювання, оскільки це така традиція в нашій родині – бабуся навчалася в гімназії, і було багато матеріалів із живопису. До мене одного разу потрапили роботи її студентів, і гадаю, саме це окреслило моє майбутнє. Так, у 8-му класі я почав готуватися до вступу на архітектурний факультет – малював, креслив, читав. Треба було малювати і креслити форми. Завдячую вчителям, які добре володіли матеріалом, це й допомогло вступити. Потім, ставши студентом, побачив, що зробив правильний вибір, адже спеціальність «архітектура» досить універсальна і поєднує в собі інформацію з математики, фізики, малювання, історії, філософії, логіки. Тому бути архітектором хоч досить важко, проте почесно. – Хто вплинув на вас у студентські роки? О.В.К.: Як і на кожного студента, вплинули викладачі і кафедра, керівництво інституту. Якщо ти спочатку вчишся, а потім працюєш з талановитими і дійсно гарними людьми, – це відкриває тобі розуміння багатьох речей. – Порівняйте студентів вашого покоління і сьогодення. Існує різниця? О.В.К.: Так. На мій погляд, ми були більш ретельними. Зараз же студенти більш творчі і самостійніші, більш поінформовані, гнучкі, розкуті і мають більше можливостей. А.М.Т.: Найбільш виражена самостійність і розкута фантазія – у студентів-архітекторів. Мабуть, через те, що вони – творчі особистості. Вони схожі на студентів західних країн. Я багато їздив, спостерігав, порівнював. Такі самі галасливі, так само вдягнені. Власне, вони – майбутні архітектори, а це люди з фантазією, люди з інакшим баченням світу, які можуть бачити те, чого решта не бачать. – Розкажіть, як ви навчаєте майбутнє покоління архітекторів продовжувати традиції Києва? О.В.К.: Освітня архітектурна програма поєднує багато дисциплін. Ми намагаємося давати інформацію орієнтовано, тому студенти, крім вивчення методу проектування об’єкта, вчаться втілювати соціальні речі. Наприклад, житло для людей з обмеженими фізичними можливостями. Є цілі завдання, які виконуються студентами, вони беруть участь у різноманітних конкурсах. Архітектура має бути безбар’єрною, такою, якою можуть користуватися всі люди, незалежно від їхнього фізичного стану, віку і т.д. Крім того, студентів навчають комплексно – як вести забудову коректно. Привертають їхню увагу до проблеми збереження історичного архітектурного середовища, коли необхідно будувати. – Чи трапляються випадки, коли студентські проекти реалізуються? О.В.К: Це залежить від проекту. Є проекти навчального характеру, вони не реалізуються, є конкурсні проекти, які спрямовані на пошук ідеї, концепції, розробки гіпотези. А є й реальні проекти, спрямовані на реалізацію. Такі проекти в історії факультету траплялися, коли студенти розробляли або дитячий садок, або школу, наприклад. Власне, під час навчального процесу ми займаємося проектуванням більше в конкурсному режимі. Наші студенти також мають навчатися за кордоном по обміну – в Австрії, Німеччині. До нас приїжджають викладачі з-за кордону, читають лекції, запрошують наших студентів брати участь у конкурсах. Все проходить досить активно. – Яка робота може стати ідеальною для студента після закінчення університету? А.М.Т.: Усе залежить від того, як працює суспільство, будівельна галузь. Зараз уже всі усвідомили: якщо не завтра, то післязавтра будівництво оживе – без цього не може розвиватися країна. Для архітекторів це – можливість творити. Я був і бачив творіння наших архітекторів за кордоном, нас дуже добре зустрічали. Я був вражений, адже там працюють наші студенти, тому що там була можливість творити, а у нас стандарти затиснуті. І лише зараз дійсно з’являється можливість творити. Просто влаштуватися на роботу після закінчення вузу проблеми немає. Власне, студенти у більшості випадків самі вирішують, чого прагнуть і куди підуть працювати. О.В.Кащенко: Останніми роками немає розподілу на роботу, кожен студент має вибір: іти до цієї організації чи до іншої. Це сталося тому, що діяльність в галузі архітектури розширилася, деякі організації, які колись у своєму штаті не мали архітекторів, зараз вважають за потрібне їх утримувати. Коли ми розподіляємо студентів, то вони, в першу чергу, обирають ту організацію, де цікаво працювати, де розробляються і виконуються суттєві об’єкти. Проблема в тому, що всі випускники зосереджуються у великих містах, а є багато запитів від районних центрів, і там також потрібні спеціалісти. – Яка ваша формула успіху? А.М.Т.: Це якісні фундаментальні фахові знання, патріотизм, добре і щире ставлення до людей, бажання творити для людей, а не лише мати з цього певну вигоду. Тоді успіх забезпечено. Принаймні, саме завдяки цьому у мене так склалася доля. О.В.К.: Формула успіху для архітектора – це виважене поєднання інтуїції та логіки. ДОВІДКА Київський національний університет будівництва і архітектури сьогодні є провідним навчальним закладом в Україні, що готує фахових спеціалістів для архітектурно-будівельної галузі. Заклад, що спочатку носив назву Київський інженерно-будівельний інститут, було засновано ще в 1930 році, і впродовж понад 75 років свого існування тут підготовлено більше 65 тисяч інженерів і архітекторів, у тому числі близько двох тисяч фахівців для 75 країн світу. Багаторічний досвід науково-дослідної роботи і взаємозв’язок учених із науковими центрами України та інших держав сприяли створенню в університеті трьох науково-дослідних інститутів, двох науково-дослідних комплексів, центру економічних досліджень і прогнозувань та 11 науково-дослідних лабораторій. Сьогодні Київський національний університет будівництва і архітектури здійснює підготовку фахівців за 12 напрямами і 22 профільними спеціальностями. А викладацький склад вузу налічує понад 700 фахівців, серед яких – відомі доктори і кандидати наук, професори, що внесли вагомий доробок у вітчизняну і світову науку в галузях будівництва і архітектури.
“Вдала кар’єра” - цикл телевізійних щотижневих програм, які поступово і методично розкривають увесь спектр проблем, пов’язаних із плануванням успішної кар’єри в умовах фінансової кризи. Якщо ви молоді та амбіційні, прагнете досягти вершин своєї професії, стрімко підніматися кар’єрними сходинками і збудувати успішне майбутнє, тоді цей проект саме для вас. Започаткований Київським муніципальним телеканалом «Київ» за участі Київської міської державної адміністрації, він має на меті привернути увагу молоді до необхідності правильного вибору своєї майбутньої професії, а також розкрити усі етапи становлення особистості на шляху до успіху. Щопонеділка о 20:15 із повтором у неділю о 16:00 на ТРК “Київ”.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике