ЯК ЗАСЛУЖЕНОГО ЖУРНАЛІСТА ГОЛИМ ТА БОСИМ ДОПРАВЛЯЛИ ПРИКОРДОННИКИ

На початку цього року начальником відділу «Ямпіль» Могилів-Подільського прикордонного загону був призначений підполковник Ю. А. Надгребельний.

Одного разу він навіть відвідав сесію районної ради, коли розглядалося питання про функціонування державного кордону в межах Ямпільського району. Відповідав на гостру критику про незаконне обмеження прикордонниками прав людей.

Заговорили вперше про цього підполковника в районі тоді, коли на День прикордонника виник великий конфлікт між групою озброєних прикордонників і міліцією, який мало не переріс у збройний. Тоді все, на щастя, обійшлося.

І ось не так давно він зник з району. Куди, чому?!.. Про це не повідомили жителям ні контрольовані начальством місцеве телебачення, ні радіо, ні районна газета, хоч добре все знають...

Ми ж наважимося провести журналістське розслідування і з’ясувати, що ж сталося з підполковником?.. Почнемо з кінця. Отже, переді мною відповідь начальника Могилів-Подільського прикордонного загону Р.І.Белея: «На жаль, підполковник Надгребельний Ю.А. 30.08.2009 року належним чином (?..) не відреагував на Ваше бажання ознайомитися з документами, що складалися відносно Вас. За підсумками службового розслідування мною прийняте рішення про клопотання перед начальником Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо недоцільності проходження служби підполковника Надгребельного Ю.А. на посаді начальника відділу прикордонної служби «Ямпіль».

Словесний туман листа такий густий, хоч в око стріль. За що ж насправді так тяжко карав старший командир молодшого, за які такі важкі провини? Де таке бачено, щоб за подібну дріб’язковість карали, наприклад, не зауваженням, не доганою, а одразу позбавляли посади начальника відділу?! Щось тут не клеїться зовсім. Дивина, та й годі. Добре, що хоч не розстріляли без суду і слідства.

Почитаємо іншу відповідь — з того високого прикордонного піднебесся, куди з метою позбавлення Надгребельного посади звертався командир Могилів-Подільського прикордонного загону товариш Белей. Перший заступник начальника Південного регіонального управління ДПС України, начальник штабу полковник В.К. Плешко 28.10.2009 р. повідомив: «Разом з тим у діях начальника відділу прикордоної служби «Ямпіль» підполковника Надгребельного Ю.А. було виявлене поверхневе (?..) ставлення до організації роботи щодо особистого прийому та звернення громадян у відділі прикордонної служби «Ямпіль», про що було письмово повідомлено громадянина Кізку В.В. (??) начальником Могилів-Подільського прикордонного загону. З урахуванням надходження ряду скарг та заяв від мешканців Ямпільського району Вінницької області щодо неправомірних, на їхню думку (а на думку полковника В. К. Плешка яких?.. – В.К.), дій посадових осіб відділу прикордонної служби «Ямпіль», прийняте рішення про призначення підполковника Надгребельного Ю.А. на посаду в іншому регіоні». «І щуку кинули у річку»? Хоча б сказали, в яку? Туман, ту-ман… Ще більший, ніж у словах товариша Белея.

Запитується в задачці: що це за посада така? Може, генеральська, за особливі порушення на службі? Чудасія якась… Але, головне, з відповіді полковника В.К. Плешка також зовсім не видно, що ж таке дуже погане втнув начальник відділу «Ямпіль», що його так швидко змели з посади і відправили кудись так далеко, що й сказати не наважуються?

Не так давно телаканал «1+1» двічі показував сюжет про те, як за «пристрасть до підводного полювання» був затриманий прикордонниками на Дністрі біля міжнародного пункту пропуску «Ямпіль-Косеуць» журналіст, депутат райради Кізка В.В., який неодноразово публікував статті про безлад, правопорушення на кордоні. Згодом інший телеканал — «Україна» в програмі Савіка Шустера продемонстрував цей сюжет, і присутні в студії мали можливість його обговорити. Ведучі програми не знали, правда, що затримував мене на Дністрі особисто товариш Надгребельний.

Щоб більше принизити, він під вартою доправив мене босим і майже голим з Дністра на міжнародний пункт пропуску і там, серед ошелешених іноземців, утримував тривалий час, насолоджуючись своєю владою. Після принижень наказав завантажити з речами на вантажівку і доправити у відділ «Ямпіль». Там мене перші три години утримували під вартою, не кажучи, за що і чому я затриманий, і не даючи зв’язатися ні з рідними, ні з правозахисником, порушуючи мої найголовніші конституційні права.

Через кілька годин, повідомивши прокурору району телефоном про моє затримання і не отримавши від нього ніякого «гальма», підполковник прийняв рішення затримати мене на три доби для… встановлення моєї особи. І це в той час, коли він мене дуже добре знав, як і ті його підлеглі, які виконували його ж накази.

Через кілька днів, не дочекавшись рішення суду, товариш Надгребельний письмово доповів голові Ямпільської райдержадміністрації В.А. Волошину, якого я як журналіст критикував теж немало, що він затримав депутата Кізку В.В., котрий порушив п.3 ст.85 КУпАП. В.А. Волошин, розуміючи, чим пахне таке донесення на не підлеглого йому депутата, переслав документ голові райради М. Пастернаку, котрий теж не раз ставав головним героєм моїх фейлетонів і гострющих виступів у райраді. Зрозуміло, Микола Васильович не дав законний хід цій «бумазі». Бо теж розумів, що з тієї гри може вийти. Врешті, не поставив на сесії на голосування депутатів запит депутата Кізки В.В. до командира Могилів-Подільського загону під надуманим приводом. Одним словом, у районі робили все, щоб вість про нечувану наругу над журналістом і депутатом не поширилася далі ними встановлених меж. Всіма силами захищали Надгребельного, не висовуючись з глибоких окопів.

Згодом я звернувся до Генерального прокурора України зі скаргою, в якій просив порушити відносно підполковника Надгребельного карну справу за статтею 424 КК України за перевищення ним службових повноважень. Однак моя скарга кимсь хитромудро була виведена з системи прокуратури і опинилася… у Південному регіональному управлінні державної прикордонної служби, яке й «покарало» свого підполковника посадою в «інших регіонах».

Згодом стало відомо, що свої посади загадково полишили начальник штабу і начальник Могилів-Подільського прикордонного загону. А телеканал «1+1» повідомив країні у вищеназваному сюжеті, що в результаті конфлікту з Кізкою В.В. були переведені на… інші пропускні пункти три прикордонники. Цікаво, на яких саме пропускних пунктах зараз несуть службу ці три підполковники?

Зараз в Ямпільському суді продовжується розгляд мого позову до обласної рибінспекції, якій підполковник Надгребельний передав складений ним адмінпротокол про те, що я не мав посвідчення підводного мисливця, плаваючи в Дністрі з гарпунною рушницею для підводного полювання. А рибінспекція тут же «взяла під козирьок» і, не давши мені ніякої можливості захиститися, не повідомивши, коли розглядає мою адмінсправу, прийняла постанову — за відсутність цього посвідчення, про яке майже ніхто в області не знає, бо тут його не видають, оштрафувала мене на 170 гривень, на повну котушку п.3 ст.85 КУпАП.

Цікаво, що мені вдалося зробити фотокопію службового посвідчення, яке показував під час затримання товариш Надгребельний. І очі полізли на лоба. Підполковник показав мені (на державному кордоні!..) недійсний документ! Згідно з ним, він — майор, заступник начальника відділу, а найголовніше — в посвідченні була зазначена військова частина, юрисдикція якої зовсім не поширюється на відділ «Ямпіль». От і запитується в задачці, які ж повноваження він мав на кордоні згідно з цим липовим документом? Що важливіше тут — посвідчення підводного мисливця, про яке не відає і не знає населення, ошукане державними службовцями, які придумали оті папірці, щоб і в такий спосіб нагрівати руки на простих людях, чи службове посвідчення прикордонника? Як міг цей підполковник служити на кордоні майже рік з таким липовим документом? Скільки ще таких, як він?

Як би там не було, а підполковник Надгребельний, можна сказати, нагороджений, бо йому вже не пахне ота 424-та стаття КК. Його від неї хитромудро врятували… Але хто знає, чи надовго?..

Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике