Альтернативи європейському вибору немає

Минулого тижня завершився XIII саміт Україна-ЄС, який не приніс прориву в стосунках нашої держави з Євросоюзом. Україна не отримала асоці­йованого членства в Європейському Союзі, яке пообіцяв Президент Віктор Ющенко, і враження, що ЄС відгородився від нас міцним муром, не полегшуючи українцям візового режиму, не зникло. Про саміт і його підсумки ми вирішили поговорити з Михайлом Пашковим, провідним експертом міжнародних програм Центру Разумкова.
– Пане Михайле, як би ви оцінили результати саміту Україна-ЄС?
– Загалом позитивно, ос­кільки не варто було покладати на нього чимало надій. Це був робочий саміт, на якому сторони визнали прогрес на шляху до підписання угоди України та ЄС про асоціацію й обговорили низку питань: про зміни клімату, ситуацію в енергетичній сфері тощо. Є надія, і її висловлював, зокрема, голова Єврокомісії Жозе Мануель Барозу, що 2010 року документ про асоціацію буде готовий до підписання.
– Напередодні саміту голова Представництва Євросоюзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра зробив несподівано різкі заяви, яких ми вже давно не чули від очіль­ників ЄС, – мовляв, наша держава не виконує зобов’язань перед Європейським Союзом щодо проведення реформ. Натомість Україна каже, що відносини з ЄС не стимулюють проведення цих реформ. У чиїх словах, на вашу думку, більше правди?
– Треба оцінювати ситуацію об’єктивно, враховуючи думки й однієї, й іншої сторони.
Україна та Євросоюз мали трирічний план дій, і нині не можна сказати однозначно, що його пов­ністю виконано. Наприклад, у частині, яка стосується демократичних свобод, прав меншин, свободи слова прогрес був очевидний. Щодо економічних реформ, боротьби з корупцією, вирівнювання показників розвитку регіонів, то тут поступ був дуже незначним. Для ЄС принципово важливо, щоб у нашій країні було сконцентровано політичну волю і єдність влади для реалізації двосторонніх пріоритетів, що їх визначено. В тому числі і в боротьбі з корупцією. Адже саме роз’єднаність най­вищого керівництва заважає на­шому прогресу на шляху в Європу.
– Як би ви оцінили ще одну умову євроінтеграції, про яку згадали в понеділок, – мовляв, вступ України в Європейський Союз має відбуватися лише в парі з Молдовою?
– Українське МЗС уже прокоментувало це. Ця інформація не відповідає дійсності. Складно сказати, звідки вона з’явилася. Євросоюз дійсно розширювався хвилями, але українська сторона розглядає процес інтеграції як двосторонній – без посередників і без будь-яких умов. Тому наше завдання – не шукати образи і не виставляти претензії ЄС, а сконцентрувати політичну волю на вирішенні проблем двосторонньої співпраці.
– Чи не здається вам, що українська влада намагається приєднатися до міжнародних орга­нізацій будь-якою ціною. Так було із СОТ, так є з Європей­ським Союзом, адже, не отримавши надії на членство в Євросоюзі ми фактично дозволили йому зробити із себе відстійник для нелегалів. Хто винен у такій зовнішній політиці – дипломати, які не вміють захищати державні інтереси, чи вся влада, що поспішає задекларувати перед своїм народом якісь євроінте­граційні успіхи, яких насправді немає?
– Щодо поступок, то Україна завжди захищає свої національні інтереси, тому переговори, зокрема з ЄС про зони вільної торгівлі, відбуваються складно. Але це не означає, що ми не дійдемо консенсусу. Досягнемо угоди на умовах паритетного узгодження інтересів Європейського Союзу та нашої країни. Щодо нелегальних мігрантів, то, на мою думку, ця стурбованість дещо перебільшена. Ми не стали відстійником для нелегалів. Нам треба сформувати нормальну інфра­структуру, створити нормальний, за європейськими нормами, менеджмент кордонів, і це дасть змогу ефективно боротися з нелегалами. Ми повинні рухатися в напрямі єдиного реадмісійного простору, в тому числі з Білоруссю і Росією.
– Нині Євросоюз фактично спорудив на межі з Україною стіну, оскільки не можемо отримати шенгенську візу без запрошення. Отже, не від­мов­ляючись від нас, він робить візовий режим усе жорст­кішим …
– Не сказав би, що ЄС вводить якісь жорсткі обмеження. Ми, навпаки, ведемо діалог про полегшення, лібералізацію візового режиму. Якщо порівняти ситуацію ще рік-півтора тому, то нині вона змінилася на краще. І про це свідчать підсумки різних моніторингів. Європейський Союз почав видавати більше віз, у тому числі багаторазових, і цій проблемі приділяють усе більше уваги. Нині говоримо про полегшення, мі­німізацію труднощів під час отримання візи, але для цього ми також повинні здійснити деякі кроки: захист інформації, запровадити біометричні дані.
– Чи може українська влада якось уплинути на Польщу? Між нашими державами начебто дружні стосунки, однак польські прикордонники ставляться до українців, як до осіб другого ґатунку, тримаючи їх у черзі на кордоні по кілька годин.
– Це питання, звичайно, треба вирішувати. Однак я не переносив би деякі ексклюзивні моменти на загальну картину – буцімто поляки ставляться до нас, як до людей другого ґатунку. Це не так, я так не думаю. Певні труднощі є, і вони свідчать про те, що нам треба оптимізувати прикордонний менеджмент на цій ділянці кордону, оптимізувати перетин кордону, чим і займається нині міністр закордонних справ Петро Порошенко. Нещодавно він зустрічався з польською стороною, і ці питання активно обговорювали. В перспективі ми все-таки прийдемо до того, що кордони не роз’єднуватимуть людей, а об’єднуватимуть.
– Деякі експерти вважають, що членство в ЄС, якого так прагне наша держава, насправді нам не потрібне. Адже, вступивши туди, втратимо частину суверенітету, а що отримаємо натомість? Чи так багато виграли від членства в Євросоюзі країни Прибалтики?
– Для нас членство в Європейському Союзі важливе з кількох причин. По-перше, завдяки зоні вільної торгівлі з’являться спільні ринки. По-друге, приєднуємося до європейської політики безпеки, вводимо формулу політичної асоціації й економічної інте­грації. На своїй території вводимо європейські правила, норми та порядки. Щось віддаємо ЄС, але натомість щось отримуємо. Звичайно, під час вступу окремі сегменти нашої економіки відчуватимуть труднощі, проте все це можна подолати. Жодна країна, яка вступила в Євросоюз, не хоче назад. Тим паче, Європейський Союз після Лісабонської угоди трансформується. Альтернативи європейському вибору в України немає.
Розмовляв Володимир Хрущак

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике