Школа Вчителем стоїть, а держава – школою!

Школа Вчителем стоїть, а держава – школою!

Шановні освітяни!

Найвищою справедливістю для людини, батька чи матері, їхньої дитини є отримання якісної освіти. Якісна освіта – це відкритий шлях у майбутнє, це добробут молодої людини, її сім'ї і, звісно, благополуччя всієї держави.
Нинішній владі освічені люди не потрібні. Бо будуть думати і знати чого погано живуть їхні сім'ї, їхні родичі і вся країна. Владці своїх дітей вчать окремо в престижних школах та закордонних університетах.
Певні якісні зрушення в українській освіті в 2005-2007 рр. знівельовані в останні роки. Уряд, Верховна Рада України, Міністерство освіти і науки не мають єдиного стратегічного плану розвитку освіти і науки. Відбувається комерціалізація освіти, різке скорочення держзамовлення для вузів, а також місць для аспірантів і докторантів. Окрім проблеми зовнішнього оцінювання вони не бачать інших глибинних процесів, не впливають на них. Кабмін, правляча коаліція, парламент відцуралися від Вчителя, учня, студента, заморожено ріст зарплати і стипендій з 1 жовтня 2008 року, заблоковано прийняття Закону про пенсійне забезпечення педагогів на рівні держслужбовців. Застарілими є державні стандарти освіти, низка інструкцій. Друк підручників за рахунок держави, особливо для дошкільнят і учнів профтехосвіти, провалено. В Україні майже 500 шкіл в аварійному стані, є гострою проблемою матеріально-технічне оновлення навчально-методичної бази. Зупинено всі державні програми, зокрема: програма "Вчитель", "Школа майбутнього", інформатизації освіти, переоснащення кабінетів фізики, хімії, математики, біології. Більше 25 тисяч учнів не мають змоги доїхати до шкіл через відсутність автобусів. Два роки до вузів, технікумів не надходять кошти на ремонт, оновлення матеріальної бази, облаштування гуртожитків. Більше 30 тисяч вчителів, викладачів потребують житла. Внаслідок відсутності харчування не доїдають сотні тисяч учнів шкіл, профтехучилищ, не поодинокими є харчові отруєння дітей. Уряд забув за технікуми, а профтехучилища взагалі вирішив знищити шляхом передачі до куцих місцевих бюджетів. Деградує вузівська наука, практично зупинено її фінансування. Останнім часом різко політизується навчальний процес, насильно переписуються програми з історії, літератури, мови на догоду крайнім правим, пронаціоналістичним силам. Викривляється історична пам'ять, сіється розбрат в країні.
Різко впали обсяги державного фінансування освіти і науки. В 2009 році на освіту буде виділено лише 5,6 %, а на науку 0,47 % від ВВП, що майже вдвічі менше передбаченого Законом "Про освіту". В бюджеті на 2010 рік уряд пропонує значно скоротити ці відсотки. Що призведе до деградації освітніх установ, її комерціалізації і подальшого збідніння Вчителя, Професора, Вихователя, Майстра.
Разом із падінням обсягів промисловості різко знижується відсоток наукоємної продукції, зупинено діяльність інноваційних структур.
Причиною всіх цих бід є хибний курс, що здійснюється олігархічно-буржуазною владою. Країні потрібна нова стратегія, соціально-справедлива політика, розвиток суспільства знань, інноваційної економіки. Блок лівих і лівоцентристських сил, подолає наявну системну кризу в освіті України, підтримає центральну фігуру в освіті – Вчителя.

Кандидат в президенти України Петро Симоненко

Лідер партії «Справедливість»
Станіслав Ніколаєнко