Баскетболісти «Пульсара» після шести невдач таки здобули першу перемогу в чемпіонаті Суперліги. Виграші у рівнян у цьому сезоні вже були, причому аж два, але то був Кубок, як не крути, але турнір на фоні чемпіонату другорядний. Вдвічі важливою ця перемога була ще й тому, що обіграв «Пульсар» свого турнірного сусіда — сімферопольських «Грифонів» — команду, яка у чемпіонаті теж не перемагала.
Якщо коротко про гру, то проходила вона на рівних. Лише в середині заключної чверті з 4-ї по 6-ту хвилину рівняни зробили ривок з «плюс» один до «плюс» тринадцять. Це й визначило майбутній результат — 83:75. Як і у попередніх матчах, усю вагу наша команда пронесла на плечах трьох китів-ветеранів — Олексія Полторацького (18 очок), Павла Улянка (17) та Анатолія Дубнюка (15+10 підборів). Лише втягується після довгої перерви у вир Суперліги ще один досвідчений «пульсарівець» В’ячеслав Ковалевський, на рахунку якого лише 4 очки, втім, здобув він їх у найвирішальніші хвилини.
В’ячеслав Ковалевський, гравець «Пульсара»:
— Думав, сьогодні вдасться зіграти краще, і перемогти з різницею більшою, ніж «плюс» вісім. Ми ретельно готувалися до цього поєдинку, але виходило не все. Втім, я задоволений, що вдалось-таки здобути першу перемогу, дасть Бог — не останню.
— Як оцінюєш свою готовність?
— Своїми кондиціями я задоволений, адже тренувався і в Черкасах, і тут. Не завжди, щоправда, вдається знайти місце на майданчику, але в будь-якому разі я готовий допомогти рідному клубу.
Михайло Переверзій, старший тренер «Пульсара»:
— Хотілося виграти з більшою різницею. На жаль, команда не виконала усіх тренерських настанов. «Грифони» — єдина команда Суперліги, над якою ми маємо перевагу під кошиком, на це й було зроблено ставка.
— Когось у себе в команді можета відзначити?
— Можливо, Олексія Полторацького. На жаль, травмувався Павло Улянко, і під кінець гри ми його не випускали. Сподіваюся, травма несерйозна, адже втрата Улянка — тяжкий удар по нашій команді. А загалом наша сила — у командній грі, адже у нас немає гравців, які б самотужки могли вирішити долю гри.
— Ця перемога позначиться на психологічному стані команди?
— Безумовно. Перемоги у Кубку — це добре, але у чемпіонаті — краще. А загалом, як це вплине на нашу гру — покажуть наступні матчі.
— У команду з Южного повернувся Вадим Коваль, коли ми його побачимо в грі?
— Так, він тільки повернувся, і його готовність треба перевірити. Але все у його руках, обіцяю одне — шанс проявити себе ми йому дамо. Який сенс нам тримати Джорданів на лаві запасних?
— Що з Віктором Герасимчуком, коли гратиме він?
— Мінімум через місяць. Йому тільки дозволили лікарі ступати на ногу. Ми з нетерпінням чекаємо його повернення, адже класного виконавця на цій позиції нам не вистачає.
Згадані В’ячеслав Ковалевський та Вадим Коваль не змогли допомогти «Пульсару» вже за кілька днів у кубковій домашній грі проти запорізького «Ферро». Вони травмувалися на тренуванні, а тому участі у перемозі рівнян (96:87) над напіврезервним складом запоріжців вони не брали.
Наступний поєдинок рівняни проведуть 12 грудня в Івано-Франківську проти «Говерли», а 18 грудня у Рівному прийматимуть БК «Одеса».
Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Дасть Бог — не остання"