Продовольча безпека для всіх

Українські виробники й постачальники харчів часто ігнорують санітарні норми. У результаті від отруєнь страждають люди. Держава повинна докладати більше зусиль, щоб контролювати ситуацію на ринках усередині України й товарообмін з Європою.
У погоні за прибутками українські виробники харчів часто не приділяють належної уваги якості й безпеці їжі. Усілякі ліцензії, сертифікати й інші папери, потрібні для продажу продовольчих товарів, часто купують за хабарі. У приватних бесідах з журналістами виробники називають суми, які їм доводиться платити за одержання дозвільних документів.

— У Німеччині захист прав споживачів досить прозорий, рівень експертизи високий, і споживач знає, куди звернутися у випадку, якщо його права порушено, — розповідає керівник Центру експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — До того ж, дуже добре працює освітня система, яка вчить німців правильно вибирати товар, інформує про усі небезпеки — для цього скрізь проводяться порівняльні тестування.
Керівник проекту ЄС і ООН «Співтовариство споживачів і суспільні об’єднання» Клавдія Максименко переконана, що вміння захистити свої права актуальне ще й тому, що Україна стала членом Всесвітньої торговельної організації (ВТО).
— Дуже багато товарів, які вилучають на європейському ринку як небезпечні, — пояснює пані Максименко, — незабаром знову з’являється, але вже в Україні. Щоб наш споживач знав правду про такі продукти, ми випускаємо телепроект «Спожитив», де розповідаємо про найбільш неякісні харчі й розміщаємо результати незалежних тестувань продуктів. Наприклад, повідомляємо про барвники, які додають у йогурти, про те, що інформацію про найбільш «неприємні» інгредієнти виробники часто взагалі не розміщають на пакуванні. Запрошуємо юристів і докладно пояснюємо вітчизняному споживачеві, як і де йому варто захищати свої права.
Нині Україна має дозвіл на експорт риби, м’яса птиці, яєць, морепродуктов і меду. Знаючи, що після вступу до ВТО українські харчі почнуть активно «підкорювати» західні ринки, Євросоюз пильно придивляється до їхньої якості. Нині лише 40% продовольства перевіряє Державний науково-дослідний інститут лабораторної діагностики й ветеринарно-санітарної експертизи, інші 60% перевіряють приватні лабораторії.
У жовтні 2009 року стартував проект ЄС, який передбачає підтримку української ветеринарної служби в питаннях контролю за якістю продукції. Щоб бути впевненою у своїй безпеці, Європа не поскупилася — виділила урядовцям-контролерам 1 260 000 євро й надіслала найкращих експертів з Данії, Нідерландів і Латвії. Вони протягом 21 місяця будуть навчати українських держслужбовців, як реорганізувати систему контролю в агропромисловій сфері так, щоб потім не було соромно перед Заходом за вітчизняні харчові продукти.

Те, що ця проблема справді актуальна, підтверджує голова Держкомітету ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики Петро Вербицький:
— З початку 2009 року ми не пропустили на ринок понад 4 тисячі тонн підконтрольної продукції не тільки переробних підприємств, але й ринків, деяких супермаркетів, холодокомбінатів, де зберігається тваринницька продукція й сировина. Чому так жорстко? Тому що держава-імпортер може вимагати інспекції підприємств на території держави-експортера.
Вищезгаданий проект ЄС передбачає і преференції для виробників: підвищення конкурентноспроможності й розширення доступу українських продуктів тваринного походження на міжнародні ринки, особливо на європейський, другий у світі за обсягами товарообігу. Вихід на нього — велика підмога для українського агропромислового сектора.
Проект Євросоюзу, крім жорсткого ветеринарного контролю згідно зі стандартами ЄС, передбачає й поліпшення захисту вітчизняного споживача. В українського покупця з’явиться більше можливостей купувати безпечну їжу. Але усе це буде можливим, лише якщо Верховна Рада прийме потрібні закони.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике