Попри інертність учасників, Болонська система набирає обертів

Протягом останніх п’яти років Україна зробила перші кроки на шляху до реформи освіти за Болонською системою. Для цього у вузах запровадили двоступеневе навчання (бакалавр та магістр), систему кредитних одиниць. Багатьом це дається нелегко. Модульно-кредитна система навчання передбачає, що студенту не вдасться «відсидіти» навчання, адже для того, щоб скласти модуль, він має заробити на семінарах та самостійними роботами певну кількість балів. Тож принцип «від сесії до сесії живуть студенти весело» вже не працює, і вивчити за ніч всі запитання і скласти успішно предмет не вийде. Втім, це все компенсує важливий плюс, який передбачає Болонська система, – мобільність студентів, тобто можливість навчатися у закордонних вузах, а також визнання дипломів у інших країнах, які приєдналися до Болонського процесу.
Утім, ставлення до Болонської системи не є однозначним. Зокрема, у Німеччині та США студенти і викладачі проводять акції протесту, стверджуючи, що Болонська система є неефективною, комерціоналізованою та фрагментарною. Як розповіла «Вечірці» декан факультету психології КНУ ім. Т.Г. Шевченка, один з організаторів науково-практичної конференції «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» Ірина Маноха, те, що в Європі сьогодні не сприймають Болонський процес, є неправильним баченням. «Можу відмітити дві яскраві тенденції, - стверджує пані Маноха. - Болонський процес дуже успішно і послідовно реалізується в країнах Європи, проте його сприйняття з боку студентів та викладачів залишається неоднозначним. У різних країнах ситуація різна. У деяких країн відреагували на реформу ще 10 років тому, коли розпочався Болонський процес, і після того почали працювати. Зокрема, це Франція, яка була одним з перших "підписантів" Болонської угоди. Ще на початку п’ять університетів висловили незгоду з упровадженням системи. Сьогодні, на десятий рік після підписання, у Франції має місце один з гармонійних зразків поєднання традиційної системи з вимогами Болонської. В Німеччині цього року пройшла ціла хвиля студентських протестів, викладачі принципово відмовлялися читати лекції. Проте Німеччина лише нещодавно почала впроваджувати принципи Болонської системи, тож реакція настала лише зараз».
Щодо впровадження Болонської системи в Україні, то найбільшою проблемою Ірина Маноха називає психологічну інертність. «Студенти не звикли регулярно працювати, - говорить вона. – Складно і викладачам, які мають переопрацювати весь матеріал і ставити студентам диференційовану оцінку за 100-бальною системою. Багато університетів при підписанні Болонської угоди вважали, що це минеться, і не поспішали із впровадженням. Утім, є й такі, котрі вже давно працюють за Болонською системою. Зокрема, це Національний медичний університет імені Богомольця».
Як би там не було, процес уже не зупинити. Фахівці відмічають, що Болонська система в Україні починає працювати, хоча подекуди ще номінально. Де-юре, МОН України цього року запровадило Європейську кредитно-трансферну систему та Додаток до диплома європейського зразка, що дасть можливість адекватного визнання періодів навчання та дипломів про вищу освіту в країні і за кордоном. Черга – за де-факто реалізацією цих документів кожним навчальним закладом. До 2010 року європейські країни сподівалися завершити перший етап реформування, який стосується бакалаврату та магістратури. Навесні відбулася чергова велика міжнародна нарада, яка вирішила продовжити цю роботу ще на 10 років. На часі – реформування та приведення до єдиних норм докторантури і аспірантури, а також питання довузівської підготовки та безперервної освіти.
«Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике