У четвер, 3 листопада, виконавчий комітет Черкаської міської ради погодив граничний рівень тарифу на проїзд у міських маршрутках.
Проїзд у автобусах коштуватиме 1,75 грн. (замість 1,5 грн., що було донині). Остаточну ж вартість і час, з якого діятиме нова ціна, затверджуватиме Черкаська обласна державна адміністрація. Ініціатором же перегляду тарифів виступили міські перевізники.
Начальник департаменту економічної політики та розвитку Черкаського міськвиконкому Павло Карась наголосив, що міськвиконком лише погоджує тарифи на проїзд, а затверджуватиме його облдержадміністрація.
За його словами, рішення про встановлення тарифів на рівні 1,75 грн. — це результат компромісу перемовин міського голови з перевізниками під час робочої зустрічі, яка відбулась напередодні. Адже перевізники пропонували підвищити вартість проїзду в Черкасах до двох гривень. Проте міський голова на це категорично не погодився, зауваживши, що мова може йти про підняття тарифу не більше, ніж на 25 копійок.
Зокрема, на нараді перевізники скаржились, що нинішні тарифи на проїзд є вкрай збитковими і не покривають реальних витрат. "Заморожування" ж цього питання могло призвести до того, що чимало автобусів через кілька тижнів вимушені були б зійти з маршрутів через неспроможність перевізників заплатити за пальне.
У свою чергу Сергій Одарич повторно виставив вимогу перевізникам: декларування офіційної заробітної плати своїх працівників, сплачуючи тим самим реальні податки до міської казни. Це зрештою і стало однією з умов погодження виконкомом підвищеного рівня тарифів на проїзд у громадському транспорті.
Павло Карась розповів, що перед тим, як виносити питання про підвищення вартості проїзду у маршрутних автобусах, дане рішення пройшло процедуру ретельного аналізу і узгодження в департаменті економічної політики та розвитку, управлінні вуличної інфраструктури, транспорту та зв’язку міськвиконкому. Викладені розрахунки доводили необхідність перегляду тарифів на проїзд, які, до речі, не переглядались з листопада 2007 року. За цей час змінились ціни на запчастини, пально-мастильні матеріали, енергоресурси, також підвищилась заробітна плата.
– Тариф має бути об’єктивним, – переконаний Павло Карась. – Я хочу, щоб у перевізників був адекватний розмір тарифу, щоб вони могли повноцінно забезпечити заробітною платою своїх працівників, оновлювати транспортний парк. Але без кардинальної зміни підходів до транспортних перевезень ефективної і чесної співпраці з перевізниками не буде.
Генеральний директор ВАТ "Черкасиавтотранс" Володимир Соломенний стверджує, що підвищення тарифу на перевезення у маршрутних автобусах – не примха, а потреба сьогодення. Адже за два останні роки у кілька разів зросла ціна шин, масла, тосолу, вже не кажучи про запасні частини, заробітну плату. До речі, в Черкасах щоденно на маршрути виходить 47-48 автобусів ВАТ "Черкасиавтотранс".
– За 600 гривень сьогодні вже ніхто з водіїв працювати не буде, – наголошує Володимир Павлович. – Зараз у нас близько 230 працівників, середня зарплата по підприємству складає півтори тисячі гривень, водії отримують 1,7 – 2 тисячі гривень. Проте збитковість тарифу на проїзд (собівартість якого для "Черкасиавтотранс" нині складає близько 2,1 гривні) відповідним чином позначається і на роботі підприємства. Приміром, на сьогодні існує двомісячна заборгованість з виплатою заробітної плати працівникам.
А от інший підприємець Петро Копієвський ратує на збитки, які завдають перевізникам пільгові категорії населення, яких вони змушені перевозити власним коштом:
– Із загального пасажиропотоку маршрутних автобусів, п’ята частина – це пільговики, яких ми маємо перевозити безкоштовно. Запитання чому, коли це – прерогатива держави? – обурюється Петро Йосипович. – Як би, приміром, держава компенсувала витрати на перевезення категорійних пасажирів, тоді б питання підняття тарифу звучало не настільки гостро і його можна було б значно відтермінувати. Вважаю, доцільною схему компенсації населенню пільгових перевезень шляхом призначення адресних субсидій. До речі, Росія це зробила ще дев’ять років тому.
На запитання журналістів, як при такій арифметиці збитків перевізникам все ж вдається виживати голова ради обласної автомобільної асоціації "Автотранс" Микола Євтушенко відповів:
– На мою думку, більшість з них переходять в тінь. І якщо автоперевізники, які працюють на загальній системі оподаткування тінізують близько 20 % прибутків, то суб’єкти підприємницької діяльності – три чверті, сплачуючи зарплати "у конвертах", приховуючи реальні обсяги прибутків, тим самим мінімізуючи податкове навантаження. Відзначу, що з кожним роком частина перевізників в області зростає. На жаль, не завжди в якісному плані. Так, сьогодні в області працює близько 700 перевізників, частина з яких в гонитві за прибутками не завжди дотримуються належних умов перевезень пасажирів. Що ж до тарифів на проїзд, вони, звісно, мають бути економічно рентабельні, оскільки перевізники мають не лише виживати, але й розвиватись, оновлювати рухомий склад, забезпечувати своїх працівників реальною, а не прихованою, зарплатою і т.д. Хоча тут палиця теж з двох боків, бо традиційно, при збільшенні вартості квитка, на 10-15 відсотків відразу ж зменшується пасажиропотік. Тому місяці три-чотири перевізники в заліку отримають фактично ті ж самі фінансові показники.
На думку Павла Карася, діюча система встановлення єдиних тарифів у громадському транспорті не виправдовує себе. Оскільки у кожного перевізника власна собівартість тарифу. Для одного, наприклад, півтори гривні на проїзд може бути достатнім, аби нормально працювати. Тоді як для іншого, не вистачить і 2,5 гривень.
За його словами, у всьому світі застосовується інший підхід до співпраці з перевізниками: замовниками послуг виступає місто, встановлюючи єдиний тариф. Воно ж випускає проїзні талони: разові, місячні і т.д., займається їх реалізацією, отримуючи дотації з держбюджету на перевезення пільгових верст населення. Примітно, що муніципалітет у перевізників купує лише кілометри на перевезення пасажирів. Таким чином немає ніяких перегонів на дорогах у бажанні "спіймати" додаткового пасажира абощо.
– А в нас взагалі незрозуміла схема, коли перевізникам чомусь затверджують єдиний тариф, – наголошує Павло Миколайович. – Адже скільки перевізників – стільки ж і собівартостей. Відповідно, стільки ж має бути і тарифів, що взагалі нонсенс. Так, за поданими розрахунками з врахуванням 10% рентабельності собівартість тарифу у різних перевізників коливається від 1,51 до 2,9 грн.
На думку Павла Карася, логічним кроком є зміна підходу до розрахунку тарифу. Аби місто замовляло послуги у перевізника, виходячи з кілометражу пробігу. Тоді, дійсно, можна встановлювати єдині розцінки. Він вважає, що існуюча система перевезень в місті не відповідає сучасним вимогам і має бути змінена. Для цього потрібно, аби міська рада прийняла концепцію перевезення пасажирів у громадському транспорті. Проте нові підходи до пасажирських перевезень не знайшли підтримку у депутатів. Двічі це питання виносилось на сесію міської ради, але воно так і не брало необхідної кількості голосів.
Довідка:
З чого складається вартість проїзду (за даними перевізників):
– Витрати на пальне;
– Заробітна плата працівників;
– Вартість запасних частин;
– Накладні витрати (заробітна плата управлінського персоналу, квитки, обслуговуючий персонал, страховка, утримання приміщень);
– Рентабельність.
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Вартість проїзду у Черкасах переглянуть"