Фестиваль помер? Хай живе фестиваль!

Цьогорічна осінь була не дуже вдалою для кількох мистецьких проектів, популярних серед місцевих студентів останніх років двадцять. Одразу два фестивалі, організацією яких з моменту заснування займалися активісти з двох найбільших міських університетів, цього року не відбулися. Один — через грип, інший — в тому числі й через грип, хоча переважно — через нестачу грошей і втрату цікавості студентської аудиторії. І якщо організатори гумористичного фестивалю «Шалантух» з «водника» обіцяють відродити його наступного року, то ініціатори «Я і гітара» з РДГУ про майбутнє цього проекту говорять з великою невпевненістю.
Обидва фестивалі розпочали діяльність наприкінці вісімдесятих років, майже одразу ставши центром студентської творчості — як музичної, так і гумористичної. Інститутські актові зали у дев’яностих роках вже не вміщали всіх бажаючих послухати студентських бардів або не менш студентських жартівників, тому ці фестивалі відбувалися то в МПК «Текстильник», то в театрі, то в міському Будинку культури. Проте останнім часом інтерес до проектів значно зменшився — і вже зали стали не такими великими, і глядачів вони приймали значно менше. Та й рівень учасників не можна порівняти з минулими часами.
Зокрема, «Я і гітара», задуманий двадцять років тому як конкурс гітарної творчості студентів, декілька останніх років не нагадував себе самого — через майже повну відсутність тої самої творчості. Як розповідає голова профкому студентів РДГУ Андрій Турченюк, не було особливого інтересу до фестивалю і в адміністрації гуманітарного університету, який на його проведення грошей нині не виділяє.
— Все, що ми робили, — на нашому ентузіазмі та за власні гроші, — наголошує Турченюк. — Але причина скасування фестивалю не лише у фінансуванні. Минулого року ми розіслали у різні навчальні заклади майже 300 запрошень до участі. Приїхали одиниці. Глядачів подивитись на них прийшло також одиниці. Ми зрозуміли, що в оригінальному бардівському форматі фестиваль у 2009 році існувати не може. А робити рок-фестиваль сенсу ми не бачимо. Хоча сказати, що «Я і гітари» більше не буде, я теж не можу.
Інші настрої в організаторів фестивалю «Шалантух». Він все ще має свого глядача, оскільки гумор так стрімко, як поезія та гітарна музика, популярності не втрачає. У цьому році проект вже був повністю готовим на дату з 3 по 5 листопада, 10 запрошених команд з України, Росії та Білорусі вже придбали квитки та «сиділи на валізах». Завадив карантин — у день його оголошення організатори передзвонили всім командам, повідомляючи про перенесення фестивалю.
— А зараз проводити фестиваль вже немає сенсу — у студентів починається сесійний період, їм не до гумору, — розповідає голова профкому студентів НУВГП Володимир Шлапак. — Спочатку були пропозиції організувати фестиваль навесні, проте пізніше зрозуміли, що традиції ламати не варто. Тому «Шалантух 2009», який мав бути за ліком дев’ятнадцятим, просто не відбудеться, але наступної осені він буде обов’язково. Університет від ідеї фесту не відмовляється, а продовжує підтримувати цей проект, в тому числі й фінансово.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике