Генітальний герпес виявився заразним між загостреннями

Математична модель, побудована американськими вченими, свідчить про те, що вірус генітального герпесу продовжує з невеликою інтенсивністю розмножуватися в нервових клітинах навіть поза загостреннями захворювання, повідомляє SCIENCENOW. Раніше вважалося, що в такі періоди він "дрімає" в ДНК нейронів, не проявляючи активності та не викликаючи зараження.
Вірусом простого герпесу 2 типу (ВПГ-2), який переважно викликає висипи на геніталіях, проте може уражати і губи, і центральну нервову систему, інфікований приблизно кожен п'ятий житель Землі. Після зараження (як правило, статевим шляхом) вірус із нервових закінчень у шкірі проникає в нервові клітини, вбудовуючись в їхню ДНК. У більшості випадків він знаходиться там, не викликаючи захворювання, проте у 20 відсотків заражених активне розмноження збудника призводить до періодичної появи хворобливих висипів.
Раніше вважалося, що поза загостреннями вірус "дрімає" в нейронах, а єдиний його молекулярний продукт у цей час – це транскрипт РНК латентної стадії, який швидко розпадається на мікроРНК, що блокують синтез нових вірусів, приховуючи інфекцію від імунної системи.
Проте дослідження останнього десятиліття показали, що ВПГ-2 іноді виявляється у заражених людей на непошкодженій шкірі геніталій, що суперечить цій точці зору.
Учені з Центру дослідження раку Фреда Хатчинсона і Вашингтонського університету в Сієтлі побудували математичну модель на основі численних даних огляду пацієнтів і вірусологічних досліджень, зокрема кількісного визначення ВПГ-2 у пацієнтів, які здавали по чотири мазки зі шкіри геніталій протягом 60 днів.
Модель показала, що нервові клітини постійно виділяють невелику кількість вірусів у шкіру статевих органів. Ці віруси часто вражають клітини епітелію, які проводять набагато більшу кількість вірусних частинок, які інфікують сусідні клітини і можуть заразити партнера. Проте вражені епітеліальні клітини швидко знищуються Т-лімфоцитами, і лише у разі придушення місцевого імунітету вірус розмножується в таких кількостях, щоб викликати висипання.
Отримані дані свідчать про значно більшу небезпечність носіїв ВПГ-2 для своїх статевих партнерів і пояснюють недостатню ефективність прийому носієм протигерпетичних препаратів для профілактики зараження партнера.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике