Вето Президента до низки економічних законів є сигналом про помилкову бюджетну політику уряду - О.Шлапак

Президент України Віктор Ющенко застосував право вето до 5 економічних законів, прийнятих Верховною Радою з кінця жовтня, повернувши депутатам свої пропозиції до них. Ще 15 законів знаходяться на розгляді Глави держави, 16 законів мають президентський підпис (зміни до держбюджету, які націлені на виконання закону про підвищення соціальних стандартів; та зміни, які передбачають виділення 500 млн. гривень на будівництво мостового переходу в Запоріжжі).
Про це повідомив під час брифінгу Перший заступник Глави Секретаріату - представник Президента у Кабінеті міністрів Олександр Шлапак. Повідомляє прес-служба Президента
Він пояснив, що така позиція Президента України сигналізує про кризові процеси у бюджетній політиці, закладені помилковим бюджетним плануванням 2009 року. «В історії української економіки 2009 рік увійде як один з найгірших прикладів, який повинен привести до уроку: треба дивитися правді в очі і розподіляти те, що можна заробити. В жодному разі не треба займатися приховуванням інформації або займатися ручним управлінням бюджету, чим цілий рік займається уряд», - прокоментував Перший заступник Глави Секретаріату.
Серед заветованих законів, нагадав він, є такий, з яким Президент не погодився категорично - це закон «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби та вироби медичного призначення». При цьому Глава держави керувався насамперед мотивами захисту інтересів національних фармацевтичних виробництв. Олександр Шлапак пояснив, що внаслідок набуття чинності законом фармацевтичні підприємства припинять виробництво переважної більшості ліків з Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення. Частка таких лікарських засобів в структурі виробництва вітчизняних фармацевтичних підприємств становить 15-70%. Відтак, припинення їх випуску призведе до зростання собівартості виробництва решти ліків, через збільшення у ній частки загальновиробничих витрат, що, в свою чергу може призвести до припинення виробничої діяльності великими фармацевтичними підприємствами. «Ми ставимо під ризик усю фармацевтичну галузь України», - констатував Олександр Шлапак. Окрім того, закон на тривалий період заблокував би роботу аптек, які замість забезпечення населення ліками мали б проводити інвентаризацію залишків лікарських засобів та переговори з постачальниками щодо подальшої долі кожного з найменувань цих засобів.
Окрім того, положення закону також перешкодили б переговорам про вихід української фармацевтичної продукції на європейський ринок. Вищезгаданий Закон передбачає заміну контролюючого органу, із створенням нової структури - Державної агенції з питань ліцензування виробництва та обігу лікарських засобів та виробів медичного призначення. Це фактично зірве переговорний процес вступу України до міжнародної системи фармацевтичних інспекцій (РІС/S), на який було витрачено чимало часу та вимагатиме повернення до самого початку переговорів.
Перший заступник Глави Секретаріату повідомив про рішення Президента застосувати право вето і до змін до закону про «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби».
Одним із джерел компенсації запропонованих Законом додаткових видатків визначаються збільшення надходжень акцизного збору на 191,6 млн. гривень (за рахунок підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби). «Запроваджувати підняття в кінці року акцизних ставок є кроком необдуманим і непідготовленим», - переконаний Олександр Шлапак.
Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування», ставки, механізм справляння податків змінюються не пізніше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року. Крім того, створюється технічна проблема - Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» вимагає завчасного декларування виробниками та імпортерами зміни розміру максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби. Виробники вже зробили таке декларування і позбавлені можливості перекласти на споживача збільшення акцизів.
Олександр Шлапак нагадав, що акцизи на тютюнові вироби цього року вже двічі підвищувалися, що призвело до скорочення виробництва у цій галузі. Відтак, чергове підняття акцизів посилить удар по виробнику та спричинить притік дешевої контрабандної продукції з сусідніх країн.
Зауваження Президента до цього закону також викликала пропозиція виключити статтю 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (встановлює, що середньомісячна заробітна плата працівників виконавчого апарату обласної і районної ради не повинна перевищувати середньомісячну заробітну плату працівників апарату відповідної місцевої державної адміністрації). Речник Секретаріату послався на рішення Конституційного Суду від 20 травня 2009 року №11-рп/2009, яким положення статті 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» визнано конституційним. «Здавалося, тема вичерпана. Однак, перед виборами, очевидно треба зробити крок назустріч обласним радам і всім іншим, тому уряд сам своє рішення пропонує виключити. Президент пропонує - навели порядок, то нехай він буде», - підсумував Олександр Шлапак. Відтак, нагадав він суть президентських пропозицій, Глава держави запропонував парламенту виключити зміни до Закону України «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби»; визначити джерелом компенсації відповідного зменшення надходжень акцизного збору порівняно з передбаченим у Законі скорочення видатків на обслуговування державного боргу; виключити із Закону скасування статті 57.
Перший заступник Глави Секретаріату пояснив причини ще одного вето Президента - на рішення направити 1 млрд. гривень на боротьбу з епідемією грипу (зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (щодо фінансування заходів з запобігання поширенню та лікування грипу). «Президент у жодному разі не виступає проти того, щоб такі кошти виділялися. Він за те, щоб вони були виділені якомога швидше. Мова йде про те, звідки взяти ці гроші», - застеріг Олександр Шлапак. Він пояснив, що законом отримати 1 млрд. на боротьбу з епідемією пропонується за рахунок надходжень від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Національного банку України у поточному році. Слід зазначити, що таке перевищення затверджується Радою Національного банку, і відповідно до її рішення у 2009 році не перевищить 695,9 млн гривень. «Але парламент не цікавить думка Національного банку, який за найоптимістичніших очікувань прогнозує значно меншу суму», - зауважив він. Олександр Шлапак також нагадав, що авансове перерахування НБУ прибутку до державного бюджету було запроваджено змінами до бюджету 21 серпня 2009 року, щодо конституційності якого Президент 19 жовтня звернувся до Конституційного Суду України.
За прогнозом представника Президента, реалізація Закону буде авансовим фінансуванням витрат Державного бюджету України і потребуватиме здійснення Національним банком України додаткової, нічим не забезпеченої емісії. «Просто надрукувати гроші - давайте так і запишемо, але не будемо говорити, що це буде дохід НБУ», - сказав Олександр Шлапак. За Бюджетним кодексом, нагадав він, емісійні кошти НБУ не можуть використовуватися для фінансування дефіциту державного бюджету. Натомість, Президент пропонує отримати 1 млрд. для боротьби з грипом шляхом збільшення обсягу внутрішніх державних запозичень за загальним фондом Державного бюджету України з відповідним коригуванням граничного розміру дефіциту Держбюджету України та граничного розміру державного боргу.
«Президент взяв на себе публічне зобов'язання у випадку прийняття закону в такому форматі особисто провести необхідні консультації з представниками банківської системи, Національним банком і знайти можливість протягом декількох днів акумулювати необхідний фінансовий ресурс», - запевнив Олександр Шлапак.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике