Намагалися приховати масштаби аварії на «атомці»?

Недовіра багатьох мешканців області до періодичних офіційних повідомлень про те, що та чи інша неполадка на «атомці» не дає жодних підстав для занепокоєння, можливо, не позбавлена певного сенсу.
Так, днями в ефірі одного з центральних телеканалів заступник голови Держкомітету ядерного регулювання України та головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки держави Михайло Гашев заявив, що керівництво НАЕК «Енергоатом» намагалося приховати серйозну аварію, що сталася 22 вересня на третьому енергоблоці Рівненської АЕС і начебто могла призвести до незворотних наслідків. Інцидент на рівненській «атомці» він прирівняв до однієї з трьох найбільших аварій за час експлуатації атомних станцій в світі — аварії в 1979 році на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі (США).
— Там теж через захисні клапани компенсатора тиску на такому ж реакторі також був викид. Нас же врятувало, по суті, те, що не було радіаційних наслідків, те, що у нас на цих реакторах є надійна захисна оболонка, — зокрема, повідомив п. Гашев. — Разом з тим, під час ліквідації наслідків аварії персонал отримав незаплановані дози радіоактивного опромінювання. Також аварія на РАЕС призвела до багатомільйонних втрат через кустарний ремонт реактора: для клапана німецької фірми Semрell були використані українські, а не оригінальні деталі. Ці деталі зроблено не з того сплаву, без хромування, а експлуатаційники намагаються прикритися документом 1990 року, який дозволяє проводити такий кустарний ремонт. Оскільки йдеться про порушення цілісності обладнання й безпеки на АЕС, ми поставили перед урядом питання про відповідність займаній посаді першого технічного керівника експлуатуючої організації — першого віце-президента НАЕК «Енергоатом» Івана Фольтова.
Слова Михайла Гашева спростовує керівник прес-служби РАЕС Валерій Шинкар:
— Я авторитетно та однозначно заявляю, що сказане не відповідає дійсності. Насамперед ніхто та в жодній мірі не намагався приховати будь-яку інформацію щодо аварії на «атомці», навпаки, цю інформацію оперативно надіслали в усі інстанції та оприлюднили на своєму веб-сайті. Також ніяких викидів за межі герметичної оболонки реактора не було, жодної шкоди довкіллю та персоналу інцидент не завдав, оскільки автоматично спрацювали всі системи захисту. І кризовий центр, який засідав, надав нульовий рівень цій події за міжнародною шкалою INES.
Якщо говорити про аварію детальніше, то стався прорив першого контуру і витік теплоносія в гермозону оболонки реактора. Згідно з усталеним регламентом передбачених дій, щоб знизити стрімко зростаючу температуру в реакторі, персонал вручну включив аварійну систему, і реактор залили великою кількістю борної води. Відтак все обладнання першого контуру виявилося нею забрудненим, а тому довелося виконувати передбачений комплекс відновлювальних робіт, зокрема, ревізію корпусу реактора і палива.
На сьогодні роботи близькі до завершення. Ущільнення головного розйому реактора ще триває, але вже готуються документи на пуск третього енергоблоку, які подаватимуться в Держкомітет ядерного регулювання. Тим часом другий енергоблок працює на 100% потужності, четвертий — на 61%, а на першому енергоблоці триває велика модернізація, пов’язана з продовженням терміну його експлуатації.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике