Вчені пов'язали Велике вимирання видів з утворенням вогненних вугільних "фонтанів"

Двоє геологів зі Стенфордського університету (США) висунули оригінальну гіпотезу, яка пояснює різке підвищення концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері Землі на межі пермського і тріасового періодів. Інформує «Освітній портал»
Масове пермсько-тріасове вимирання розпочалося близько 250 мільйонів років тому і тривало декілька мільйонів років; за цей катастрофічний період розвитку Землі було знищено 70% всіх видів, що жили на суші, і 95% морських мешканців.
Багато фахівців називають однією з основних причин вимирання досить швидке, триваюче "лише" декілька тисяч років, нагрівання магмою покладів кам'яного вугілля і супутнє цьому виділення вуглекислого газу в атмосферу. Величезні об'єми вільного вуглекислого газу повинні були, як вважається, викликати різкі зміни клімату і збільшення кислотності води в океані.
Автори нової гіпотези припускають, що процес вивільнення діоксиду вуглецю протікав ще швидше. На їх думку, магма повинна була не просто нагрівати, а перетворювати вугілля на в'язку масу, яка виділяла леткі речовини. Така суміш магми з вугіллям була порівнянна по в'язкості з андезитом або дацитом, але мала набагато меншу щільність, унаслідок чого тут же піднімалася до поверхні. При контакті з киснем повітря суміш згорала, виділяючи значні об'єми вуглекислого газу. "Ймовірно, це виглядало отаким величезним вогненним фонтаном, оточеним стовпами диму, - фантазує один з авторів гіпотези Норман Сліп (Norman Sleep). - Земля вкривалася шаром вугільної смоли, шматочків вугілля і базальту".
Виділення пилу в стратосферу повинно було призвести до похолодання, проте пил швидко осідав, і під впливом парникового ефекту похолодання змінялося потеплінням. Різкі коливання клімату могли повторитися ще кілька разів, що створювало украй несприятливі зовнішні умови.
За словами професора Лі Кампа (Lee Kump) з Університету штату Пенсільванія (США), описаний сценарій здається йому можливим, але маловірогідним. Основну проблему вчений бачить у тому, що при такому розвитку подій магма повинна була дуже швидко - за декілька років - "підпалювати" відразу декілька вугільних пластів. Дані практичних досліджень говорять про те, що проникнення магми в породу могло затягуватися на декілька тисяч років.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике