Львів таки почав випробовувати надвеликі автобуси для внутрішньоміських перевезень. Наразі два таких зчленованих автобуси завдовжки по 17 метрів кожен з’явилися на маршруті №5, який сполучає площу Галицьку із Сиховом. Обслуговує цей маршрут комунальне автопідприємство, а проїзд коштує лише гривню.
Перші спостереження: попри чималі габарити, автобус доволі непогано вписується в поворот від пам’ятника Данилові Галицькому на вулицю Князя Романа. Зрештою, можливо, річ у тім, що це не був час пік? Іще одна важлива подробиця – в салоні немає звичної тісняви – більшість пасажирів зручно вмостилася на сидіннях.
Начальник управління транспорту і зв’язку Львівської міської ради Микола Шкурган пояснив “Газеті”, що наразі ці автобуси працюють на умовах оренди – комунальне автопідприємство сплачує Львівському автобусному заводу гривню на місяць. Згодом проведуть тендер: якщо пропозиції ЛАЗ влаштують місто, їх куплять за бюджетні кошти.
Ціна одного автобуса – 2 млн. 300 тисяч гривень.
Пан Шкурган говорить, що про повний перехід на такі транспортні засоби не йдеться – вони потрібні лише там, де треба організувати транспортне сполучення з великим спальним районом. Якщо конкретніше, то йдеться про Сихів і Рясне. Щодо інших районів міста, то там працюватимуть автобуси великого й середнього класу.
“Нині у Львові 930 автобусів, однак, враховуючи розвиток електротранспорту, ми могли б обійтися і 400, при цьому якість перевезень не погіршиться”, – зазначив Микола Шкурган. За його словами, наразі на деяких маршрутах автобуси їздять з інтервалом у п’ять хвилин, однак особливої користі з того немає, оскільки вони лише збільшують навантаження на транспортну мережу міста. Оптимальним для Львова був би інтервал руху 8-10 хвилин. Окрім того, мерія працює над скороченням кількості маршрутів і зміною їх траєкторій.
“Велика кількість маршрутів не гарантує їх якості, вони часто дублюють одні одних, до того ж, пасажири в них плутаються”, – говорить чиновник. Він вважає, що в місті має поменшати і перевізників – замість теперішніх 24 мають залишитися п’ять найпотужніших, які зможуть забезпечити належну якість роботи й обслуговування автотранспорту. Щодо інших, то вони можуть підписати угоди про співпрацю з основними гравцями ринку.
Надвеликі автобуси на вулицях Львова не є чимось кардинально новим. Принаймні президент Асоціації роботодавців працівників автомобільного транспорту Ігор Дума в розмові з “Газетою” пригадав, що раніше саме великі автобуси були основою транспортної схеми міста. Тож перехід на великі й надвеликі автобуси дозволить вирішити відразу декілька проблем, зокрема, суттєво розвантажити вулиці від автомобільних заторів і поліпшити міську екологію. Щодо теперішніх “Богданів” та “Еталонів”, то пан Дума вже знає, де їх можна буде застосувати – для приміських перевезень.
Так само великим прихильником переходу на надвеликі автобуси виявився й екс-директор ЛАЗ і депутат Львівської облради Степан Давидяк. За його словами, це саме те, за що він боровся протягом свого перебування на посаді керівника цього підприємства. Щоправда, пан Давидяк визнає, що перехід на маршрутні таксі відбувся у Львові не від хорошого життя. Адже в середині 1990-х років автотранспортні підприємства опинились у скрутному становищі, а оновлювати транспортний парк якось треба було. Тож у Львові винайшли ноу-хау – закупили в Туреччині “Пежо-Карсани”, а відтак цим шляхом пішли у всій Україні. З часом фінансовий стан транспортних підприємств не поліпшувався, тож замість нових “Карсанів” довелося купувати ще дешевші вантажні “Мерседеси”, які переобладнували для пасажирських перевезень. І лише нещодавно транспортники змогли перейти на більш-менш комфортабельні автобуси.
Однак надвеликі автобуси їм усе-таки не по кишені. Це засвідчує і досвід одного з приватних підприємств, яке спробувало застосувати їх для сполучення центру з Рясним. Цей проект виявився збитковим, і перевізники від нього відмовилися.
Щоправда, з цієї ситуації є вихід. За словами Ігоря Думи, може йтися про те, що міська влада закуповує автобуси, організовує збір коштів, а транспортники отримують від міста кошти за те, що працюють на визначеному тендером маршруті. Тоді основна турбота перевізників – забезпечити технічно справний автобус і знайти двох водіїв, які могли б позмінно на ньому працювати.
Проте існує ще одна проблема – знайти пасажирів для таких надвеликих автобусів. За словами експерта з питань транспорту, доцента “Львівської політехніки” Віталія Мазура, нині два надвеликі автобуси їздять на Сихів з інтервалом у 30 хвилин. І це при тому, що маршрутні таксі до Жовкви їздять з інтервалом у п’ять хвилин, а до Луцька – 40 хвилин.
Олександр Сирцов
Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Львів “приміряє” надвеликі автобуси"