Естонський парламент висловився проти будівництва газогону Nord Stream

Естонський парламент сьогодні, 27 жовтня, ухвалив заяву, в якій висловлюється серйозна стурбованість можливим негативним впливом будівництва газопроводу Nord Stream на навколишнє середовище Балтійського моря і вказується на небажаність видачі дозволів для реалізації проекту, передає РИА "Новости". Інформує NEWSru.ua
У парламенті зазначають, що "при оцінці впливу газопроводу Nord Stream на навколишнє середовище були недооцінені всі небезпеки, що супроводжують будівництво газопроводу, а розробники проекту не врахували особливість Балтійського моря як єдиної чутливої екосистеми, тому, виходячи з принципів міжнародного екологічного права, в даний час не слід видавати необхідні дозволи для реалізації проекту".
Газогін не проходитиме через економічні води Естонії, тому у неї немає можливості прямого впливу на плани будівництва, але вона може оголосити свою точку зору країнам, через територію яких буде прокладений Nord Stream.
Естонські парламентарії закликають колег у країнах Балтійського моря організувати парламентський контроль за ходом оцінки екологічних ризиків і видачі дозволів на будівництво газопроводу на основі наукових даних і широкої участі громадськості в цьому процесі.
"Парламент Естонії вважає важливим, щоб депутати парламентів країн Балтійського моря обговорили проект будівництва газопроводу на громадських форумах і пропонує скликати спеціальну парламентську конференцію для обговорення цього питання", - йдеться в заяві.
Естонські учені і фахівці з питань охорони довкілля вважають, що в результаті діяльності людини дно Балтійського моря забруднене дуже токсичними відходами, і будь-яке втручання, хай то знешкодження мін чи будівництво газопроводу, може порушити проблеми з навколишнім середовищем і здоров'ям людей.
Академік Тармо Соомере, виступаючи на засіданні парламенту, нагадав, що приблизно 20 років тому з фінської річки Кюмійоки (Kymijoki) в Балтійське море потрапили діоксини – дуже сильні отруйні речовини, що виникли в процесі деревообробки.
За даними вчених, зверху містяться 10 сантиметрів порівняно чистих відкладень, а під ними близько 20 сантиметрів заражених, і під час будівельних робіт існує ймовірність перемішування шарів відкладень і підйому токсинів на поверхню, що може призвести до зараження морепродуктів, котрі споживає людина.
Російська влада, зі свого боку, запевняє, що в проекті враховано все, щоб мінімізувати ризики впливу прокладання труб на екологію морського середовища.
Газопровід "Північний потік" (Nord Stream) є принципово новим маршрутом для експорту російського газу до Європи (перш за все на ринки Німеччини, Великої Британії, Нідерландів, Франції і Данії).
Газопровід довжиною 1,22 тисяч кілометрів пройде по дну Балтійського моря від Росії (Виборг) ка Німеччини (Грайфсвальд). Введення в експлуатацію першої нитки газопроводу пропускною здатністю 27,5 мільярда кубометрів газу на рік призначано на 2011 рік, початок будівництва - на першу половину 2010 року.
Зараз акціонерами компанії-оператора проекту Nord Stream AG є російський "Газпром" - 51% акцій, німецькі Wintershall Holding і E.ON Ruhrgas - по 20% акцій, а також нідерландська Gasunie - 9% акцій.
Данське енергетичне агентство (Danish Energy Authority) 20 жовтня видало компанії Nord Stream дозвіл на будівництво газогону на данській ділянці маршруту.
Проект повинен також пройти узгодження в державних органах ще чотирьох країн, через води яких він пройде - Росії, Фінляндії, Швеції і Німеччини.
Прем'єр-міністр Фінляндії Матті Ванханен повідомив 25 жовтня, що Фінляндія до кінця цього року має намір дати дозвіл на будівництво газопроводу Nord Stream у своїй економічній зоні. За його словами, на початку листопада урядом Фінляндії буде ухвалено рішення про проходження цього газопроводу через економічну зону країни.
Потім дозвіл на будівництво буде оформлений екологічними органами. Влада Фінляндії виходять з того, що екологічні органи зможуть зробити це до кінця цього року, але при цьому Ванханен зазначив, що політики не впливають на терміни проведення екологічної експертизи.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике