Війна з вітряками

На Черкащині від дії невблаганного часу та людської байдужості тихо помирають млини…
Нині на Черкащині офіційно охороняється чотири вітряки як пам’ятки архітектури обласного значення, однак держава не особливо про них дбає. Яскравим свідченням цього є вітряк в селі Яблунів Канівського району, де вцілів лише каркас, який також через рік-два впаде від часу, якщо його не порятувати.
Не ліпша ситуація й з іншими вітряками. У одного із них, що стоїть у селі Грищинці на Канівщині і має унікальну конструкцію, нині залишилося одне крило. А ще влітку їх було три.
– Вітряки руйнуються з кожним днем, – говорить історик, викладач Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Назар Лавріненко. – Он навесні в селі Тарасо-Григорівка Чигиринського району студенти університету виявили і обстежили каркас вітряка, а восени його вже не стало, бо він просто фізично не витримав дії часу і впав.
За словами Назара Петровича, нині на всю Черкащину залишилося близько 30 вітряків, з яких діючих – 5. Один – у селі Теклине Смілянського району. Другий – у селі Івківці Чигиринського району, у якому селяни цієї зими мололи збіжжя. Про відновлення цього млина за підтримки спонсорів та зусиллями громади "Прес-Центр" писав минулого року. Також три млини працюють у селі Вереміївка Чорнобаївського району.
– Тут приблизно 12 вітряків стоятиме, – показує уродженець Вереміївки Володимир Недяк рукою на поле, де вже стоять три красені-вітряки. – Колись у старій Вереміївці нараховувалося понад півсотні млинів. Їх ставили або попарно, або у купках по чотири. Пам’ятаю, як лазив по них ще в дитинстві. Вони з часом занепадали, їх розбирали…
Планують відродити свій млин і жителі сусіднього села Жовнине.
Цікаво, що у минувшину про млини таки добре дбали. Вони були невід’ємною складовою сільського пейзажу. Зазвичай у великих селах їхня кількість сягала трьох десятків, а то й півсотні. Млини були частиною народної архітектури і національної культури. Вражає різноманітність млинів: крім стаціонарних, були наплавні, які збиралися на плотах та човнах; вітряки мали різну кількість крил, різну форму і розмір. Взагалі, у VII–VIII ст. млини являли собою цілі промислові комплекси.
Нині громадська організація "Конгрес молодих вчених Черкащини" спільно з ЧНУ ім. Б. Хмельницького готує подання до обласної ради, щоб усі 30 вітряків, що є в області, включити до переліку пам’яток обласного значення, щоб хоча б формально надати їм якісь гарантії безпеки.
До речі, 15–17 жовтня у Черкасах відбулася Перша міжнародна конференція, присвячена темі млинарства. Спеціально до відкриття конференції організаторами був розроблений веб-сайт "Млини України" (www.mills.org.ua) – перший інтернет-ресурс в Україні, присвячений млинам.
Дуже здивував стан наших вітряків гостей з Нідерландів. У їхній країні більше тисячі вітряків. Ними мелють зерно, пиляють дрова, вичавлюють олію та викачують воду, адже країна лежить нижче рівня моря. Гості розповіли, що у них млини шанобливо оберігаються державою для наступних поколінь. Їх вважають національними пам’ятками.
Іноземні гості дали українцям дружні поради, як порятувати млини. 1. Насамперед в країні слід створити організацію, яка б охороняла млини. 2. Слід ухвалити національний або місцеві закони щодо охорони млинів. 3. Професіонали мають займатися відновленням вітряків. 4. Млини повинні бути сфотографовані і зареєстровані. 5. Не менш важливо інше – млини не повинні бути лише пам’ятками, ними треба користуватися. Адже робота механізму добре впливає на стан вітряка і приваблює туристів.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике