Сьогодні виповнюється 50 років з дня першого польоту пасажирського літака Ан-24

Сьогодні, 20 жовтня ц.р., виповнюється 50 років з дня першого польоту пасажирського літака для місцевих повітряних ліній (МПЛ) Ан-24. Його пілотував екіпаж у складі: Г.Лисенка (командир), Ю.Куриліна (другий пілот), В.Попова (штурман), П.Мельниченка (бортрадист) та Я.Рижика (провідний інженер з льотних випробовувань). У своїх спогадах про цей політ Г.Лисенко скаже: «Трапилась, як кажуть, класична та відмінна посадка літака, яка так до вподоби серцю кожного пілота! Наші серця раділи, і нам здавалось, що ми вже давно літаємо на цьому літаку».
Ан-24 був створений для заміни застарілих літаків Іл-14,Іл.-12 та Лі-2 з поршневими двигунами. Цей пасажирський літак на 50 місць було оснащено двома турбореактивними двигунами потужністю по 2550 е.к.с. конструкції А.Івченко. Від своїх попередників від відрізнявся більшою швидкістю польоту, збільшенням корисного навантаження, якістю польотів, міжремонтним ресурсом, зниженої вартістю перевезень, високою технологічністю обслуговування та невибагливістю до місць базування як до облаштуванням авіаційно-технічних баз, так і до кліматичних умов.
В конструкції Ан-24 вперше в світовій практиці (з 1959 року) було застосовано клеєзварювальні сполучення у фюзеляжі та опіренні, які замінили традиційне клепання. Цей новий метод був розроблений спеціалістами Конструкторського бюро О.К.Антонова разом з Інститутом електрозварення ім..Є.О.Патона АН УРСР. Він дозволив значно знизити витрати сил коштів на виготовлення літака, зменшити його вагу, підвищити міцність та довго тривалість конструкції.
Першим експлуатантом літака став 86-й Об`єднаний авіазагін Українського керування ЦПФ. У вересні 1962 року відбувся технічний рейс із Києва в Краснодар з посадками в Одесі та Сімферополі, а у жовтні того ж року Ан-24 прийняв перших пасажирів та відбув по маршруту Київ-Херсон-Київ.
Ан-24 досить інтенсивно впроваджувався в експлуатацію, і вже за перший рік (1963р.) з початку регулярних польотів на пасажирських лініях середньорічний наліт на один літак склав 1400 годин. Такого нальоту в перший рік експлуатації до того часу не мав жоден тип літака (ЛІ-2,Іл.-12 та Іл.-14 мали річний наліт 500-600 годин). До 1979 року Ан-24 працював вже на 978 повітряних лініях Радянського Союзу. У той же рік вони перевезли біля 30% пасажирів «Аерофлоту».
Ан-24 став родоначальником цілої родини літаків, яка включає понад 40 модифікацій та варіантів базової машини. Серед них: пасажирський варіант на 44 місця Ан-24А; пасажирський варіант на 48-52 місця Ан-24Б; експортний варіант Ан-24Б – Ан-24В; варіант з додатковою силовою установкою РУ19-300 – Ан-24РВ; транспортні Ан-24Т та ан-24РТ; аерографічний Ан-24ФК (в серії Ан-30); варіант з покращеним комфортом – ан-24РВ VIP; спец варіанти – для розвідування риби Ан-24ЛР «Торос», для гасіння лісових пожеж Ан-24ЛП, учбово-штурманський Ан-24УШ, пошуково-рятувальний Ан-24ПС, для радіаційного розвідування Ан-24РР, Ан-24 «Троянда», легкий транспортний літак ан-26 та інші.
Літаки родини ан-24 серійно випускалися на Київському (1959-1979рр.), Улан-Удинському (1965-1970рр.) та Іркутському (1967-1971рр.) авіаційних заводах, де загалом було виготовлено 1340 машин. Крім того, Ан-24 під позначкою Y7 виготовлявся в Китаї.
У 1982 році на Ан-24РВ жіночий екіпаж під керівництвом М.Попович та Г.Корчуганової встановив 71 світовий рекорд швидкості, висоти польоту та часу її набору для літаків з ТВД та зльотною масою 20-25 т.
Високі льотно-технічні якості ан-24 та рентабельність його експлуатації забезпечили експорт літака в 38 країн світу. По кількості експортованих літаків Ан-24 посів перше місце в СРСР. За даними АНТК ім. О.К.Антонова, нині понад 430 літаків Ан-24 продовжують працювати у 26 країнах світу. Він має Сертифікат типу, виданий Державіаадміністрацією України, датований 23 березня 2001 року.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике