Хомко закликає рівнян відмовлятися від послуг ЖКП

Минулого четверга на прямій телефонній лінії в редакції газети «Рівне вечірнє» побував міський голова Рівного Володимир Хомко. Величезна кількість дзвінків, переважно комунального змісту, засвідчила, що в цій галузі міста проблем надзвичайно багато, і якщо в деяких питаннях є позитивні зрушення, то в роботі ЖКП поліпшення немає. Тому Хомко пропонує усім відмовитися від неякісних і дорогих послуг ЖКП і перейти до альтернативних, більш сучасних форм обслуговування будинків. Міський голова обіцяє особисто в цьому сприяти. Таким будинкам навіть нададуть юридичну, організаційну і головне — фінансову допомогу.
— Руслан Якобчук запитує, мешкає в США: у вересні був у Рівному. Друзі запросили поїхати на природу. Коли зупинилися неподалік Рівного в лісі, я побачив жахливу картину: купи сміття, поламані й порубані дерева. Пане голово, чи будуть виділяти місця для відпочинку простих рівнян і чи будуть охороняти природу, щоб не глумилися над нею?
— У місті — так, за межами міста не моя компетенція. На наступний рік у мене є ціла програма впорядкування усіх територій Рівного. Більшість парків міста, за винятком центрального імені Шевченка, протягом років семи ніхто не обслуговує, тому вони й занедбані. Щоб хоч іноді прибирати там, ми давали додаткове навантаження ЖКП. На наступний рік кожен квадратним метр у місті розпишемо, закріпимо території і за ЖКП, і додатково людей візьмемо, щоб норм прибирання дотриматися. Днями ми придбали нову прибиральну машину, яка підмітає сміття і вантажить його в причіп, і ще кілька тракторів, забезпечимо технікою ШЕУ і ЖКП. Хочемо усі вулиці закріпити за ШЕУ, щоб двірників з вулиць забрати, нехай прибирають тільки тротуари і двори. А що стосується територій за містом, то там є селищні, сільські ради, є різні власники, які мають слідкувати за своїми територіями. Але я з п. Русланом погоджуюся, такі «краєвиди» обурюють.
— Мешканка Рівного турбує. У місті є багато старих дерев, чи планується їх зрізати, бо вони падають, існує небезпека для людей.
— Наступного року всі старі дерева зріжемо, і не лише сухі, а й ті, які можуть розломитися. Закладемо кошти в бюджеті наступного року на ці цілі обов’язково. Зараз я розпорядився всім ЖКП провести інвентаризацію таких дерев, щоб за наступний рік їх позрізати. Ми не знаємо поки ні скільки їх є, ні скільки коштів потрібно, але все підрахуємо. Роботи буде виконувати трест зеленого господарства. Раніше, на жаль, цим питанням ніхто не займався.
— З вул. Льонокомбінатівської, 11 Федорович турбує: мене цікавить, за що ми квартплату платимо? Ось ми, приміром, 36 років живемо в будинку, і жодного разу газові труби в будинку не фарбували, асфальт повибиваний, гараж у дворі поставили, він закрив нам прохід до сміттєвих баків. І жодної відповіді з виконкому про той гараж, чий він і чи є на нього дозволи, не отримали. І чому квартплату не за людей, а з квадратних метрів житла нараховують? Адже в одній квартирі може жити 10, 5 чи одна людина, і саме люди, а не метри, користуються ліфтом і виносять сміття, тому з 10-х за ці послуги треба брати більше, ніж з однієї людини, незважаючи на площу її квартири.
— Я дам доручення, усе по вашому будинку з’ясуємо, вам передзвонить мій помічник. А що стосується квартплати з метра квадратного, то я є членом колегії міністерства і можу поставити це питання. Однак поки що, на жаль, існує саме така методика справляння квартплати.
— Мене звати Людмила: в місцевій пресі прочитала, що в місті нарахували 5 тисяч приблудних собак. Якщо відкрити для них притулок, скільки треба персоналу, їжі, ліків? Які площі займе такий притулок, як він працюватиме? І хто виловлюватиме собак? Чи має новостворена федерація собаківництва програму дій? Якщо навіть стерилізувати й полікувати цих тварин, а потім знову випустити в місто, то вони й далі будуть кусати людей. І господарів для них яким чином збираються шукати? Та й чи можна на шальки терезів із притулком для собак ставити двори і дахи? Може, краще поставити кількість покусаних людей, переляканих дітей і вартість їхнього лікування?
— Коли я бачу бездомного пса, що бігає вулицями нашого міста, вважаю, що це моє недопрацювання як мера. Любителі собак, які пікетують міськвиконком, вимагають, щоб тварин помили, стерилізували, зробили щеплення і випустили знову в місто, і щоб міська влада їжу їм роздавала. Ми зробимо притулок, виділимо землю, зробимо клітки. Скільки на це піде коштів — стане відомо, коли бюджет затверджуватимемо на наступний рік. Звичайно, у цьому питанні треба навести порядок. Притулок організуємо, можливо, біля зоопарку, використаємо його персонал. Якщо триматимемо собаку два тижні й господар не знайдеться, вихід один — умертвити пса. У Черкасах, приміром, так вирішують «собаче» питання: платять бомжам 20 гривень за кожного приведеного пса. Ми теж можемо так зробити, і персонал зведемо до мінімуму. Але я не уявляю, як випускати собак у місто. Зрештою, проведемо опитування, громадські слухання, як це робити. Рішення буде компромісне, про усе будемо повідомляти.
Поки що в бюджеті міста щороку закладають кошти на спеціальні уколи для усипляння тварин, КАТП-1728 цим займається. За кордоном це питання вирішують по-різному, в Греції, приміром, собаки ходять по вулицях в ошийниках, я сам це бачив. Їх стерилізують і відпускають. Більше ніде в Європі псів на вулицях не бачив. Але ж ми маємо розраховувати свої сили й можливості. У німців і асфальт гарний, і все інше, але ми таких коштів, які мають вони, не маємо. І я найняв би турків, які будують трасу Київ-Чоп, щоб заасфальтували все місто, як треба, але не маю стільки коштів.
— Мешканці вулиці Скоропадського турбують: на початку літа з приводу ремонту вулиці були на прийомі в міського голови, і в начальника управління житлово-комунального господарства Івана Геми. У серпні вулицю обіцяли привести в порядок, але її не зробили. Коли нам зроблять вулицю? Тут болото, освітлення немає, телефонного зв’язку теж. Ми й нащадка гетьмана Скоропадського запросили б, аби прискорити цю справу.
— Не знаю, чи нащадок тут допоміг би (сміється). Я сам поїду на вашу вулицю, подивлюся, і сподіваюся, що обіцянку свою виконаємо.
— Яка перспектива будівництва вулиці Волинської Дивізії? Який громадський транспорт буде ходити по цій вулиці?
— Основну частину робіт з будівництва цієї вулиці виконаємо в цьому році, але не закінчимо. А вже наступного плануємо закінчити дорогу і з часом пустити тролейбуси. Україна, зокрема й у Луцьку, налагодили виробництво тролейбусів, які можуть їхати на акумуляторах до 50 кілометрів. На вулиці Волинської Дивізії з технічних причин важко було поставити стовпи, тепер завдання спрощується: збираємося купити два луцькі «Богдани». Один такий тролейбус коштує близько 1,4 мільйона гривень, але дозволяє економити на споживанні електроенергії. Один «Богдан» плануємо пустити на цей маршрут, тобто на вулицю Волинської Дивізії. Цю справу починав Віктор Чайка, і для мене є справою честі завершити її. Другий, можливо, на Макарова і Дубенську.
— Мене звати Ганна. На Ювілейному, біля парку, роблять озеро. Який ще благоустрій буде в цьому парку?
— У наступному році плануємо зробити фонтан, водоспад, поставити лавочки, смітники, влаштувати спортмайданчик. Якщо буде інтерес інвесторів, відкриємо у парку два кафе. Там буде зона відпочинку.
— Петро Борисюк турбує, інвалід 1 групи по зору, вул. Київська, 42. Може, час реформувати службу 1553? У мене немає можливості писати, часто звертаюся у службу 1553 міськвиконкому, ви усе можете послухати, про що я повідомляю. Ця служба замість того, щоб повідомляти про проблеми начальнику управління, плітки збирає, а проблеми — гаряче водопостачання, великі втрати, якість води — ніхто не вирішує й не хоче вирішувати. Ремонтів внутрібудинкових систем ніхто не робить. Гема каже, що будемо в рахунках читати про послуги, які надаються, але ніхто взагалі нічого не робить, а звертання — марні. У нашому будинку за кошти ПРООН свого часу встановили індивідуальний тепловий пункт обліку тепла, який перетворився у пантеон безгосподарності. Довгий час не могли визначитися, хто його буде обслуговувати, потім передали в ЕСКО, а 1 квітня минулого року його передали на баланс «Теплотранссервісу». Тільки краще не стало.
— Я прослухав усі ваші переговори зі службою 1553. Зауважу, що вона, тобто служба, ремонтів не виконує, лише інформує. В моєму комп’ютері є спеціальна сторінка, усі проблеми я бачу щодня. Така ж сама довідка є також у заступника Олексія Хмілецького, у начальника управління ЖКГ Івана Геми і начальників ЖКП. Щодо стану внутрішніх мереж, то раджу вам відмовитися від ЖКП, створити товариство співвласників, я допоможу це зробити, можу призначити вам оператора на вибір. А ви тоді будете знати, куди йде кожна копійка. ЖКП ніколи не буде нормально працювати, в нього немає мотивації, це рудимент радянської епохи. Я можу змінити начальників ЖКП, але не заставлю їх працювати, як треба. Ви самі зможете вибрати собі будь-кого і переобрати, якщо керівник вас не влаштує. ЖКП нехай підмітають парки і дороги, а будинками не займаються.
— На продовольчому ринку зробили прилавки для бабусь, які торгують городиною. Але їх досить швидко зайняли перекупники, і бабцям знову місця немає. Чи може міський голова домовитися з директором ринку і виділити хоча б частину цих місць селянам?
— Звичайно, міський голова це може. Але коли я їду в суботу через ринок, то бачу порожні прилавки, а бабці торгують поряд, на землі, бо там люди ходять, а з прилавків торгувати не хочуть, і край. Коли поставили прилавки, на ринок приїхало ще стільки ж бабусь, як було. Я умисно послабив контроль цього питання, воно вирішиться, коли стане легше жити в державі. Зараз люди в селі живуть на межі виживання, ганяти їх просто не хочу, поки що буде так, як є.
— Шутяк Зоя турбує. Дякую, що ви часто виходите на діалог з людьми. Я мешкаю на вулиці Бандери, 62-А, в третьому під’їзді немає вхідних дверей. Як зимувати будемо? Чи насправді ми взагалі готові до зими?
— Замінимо, допоможу двері поставити. Що стосується початку опалювального сезону, то в Україні немає жодного міста, яке б розрахувалося з боргами за газ. Я зроблю усе можливе, щоб опалювальний сезон розпочався вчасно, дуже хочу, щоб люди не мерзли.
— Мешканці будинку з вул. Соборної, що навпроти райдержадміністрації, турбують. Уже багато разів ми зверталися щодо перекриття даху у нашому будинку, відповіді маємо, начальники помінялися, але дій ніяких нема. Прийдуть робітники, дірки залатають, а ремонт не завершений. Там ще голуби поселилися, а оскільки шиферу немає, утворився розсадник хвороб.
— Проблема ваша зрозуміла, постараюся вирішити, чекайте мого дзвінка або мого помічника.
— Нечипорець Ярослав турбує, заслужений тренер України з легкої атлетики. Ширяться чутки, що стадіон віддадуть в оренду і легка атлетика зникне з міста. Хочу просити вас як міського голову взяти під особистий контроль це питання.
— Та я прошу, щоб взяли в оренду стадіон, тільки ніхто не хоче. Однак легка атлетика нікуди не зникне. Навіть якщо стадіон передамо, усі спортсмени матимуть змогу тренуватися у таких же умовах.
— Мешканці будинку №38 на вул. Макарова турбують: наш будинок в жахливому стані, вікон у під’їздах нема, а діти скрізь же ходять. Тут може статися якесь нещастя.
— Вам також настійно раджу відмовитися від послуг ЖКП, провести збори мешканців і утворити товариство співвласників, обіцяю надати допомогу в цьому питанні. У ЖКП немає мотиву обслуговувати будинки, коли ж ви організуєте товариство, то кожна ваша копійка піде за призначенням, а не в ЖКП.
— Мене звати Галина, я 28 років працюю на залізничному переїзді на вул. Пересопницькій. Крім своїх обов’язків, я ще й рятую людей від приблудних собак, а там, біля ринку, автомобілі ставлять, хто як хоче, на колії виїжджають, правила постійно порушують. Чи не можна якось порядок навести на цьому місці?
— Я подумаю, як там краще зробити, але рішення обов’язково буде. Погляньте самі, як змінилася вулиця Кіквідзе, Пересопницька та Кубанська, коли там асфальт поклали.
— Віктор Петрович з Набережної: за що ми платимо гроші ЖКП? У дворі безлад, постійно сидять наркомани, лавок немає, під’їзди не закриваються. Тепер у нас в дворі щось будують, дерева позрізали. І хоч коли б дільничний міліціонер до нас зазирнув! Нікому діла немає.
— Я сам заїду до вас і подивлюся, як живете. І дільничний до нас буде заходити.
— Від імені працівників «Комуненергії» звертаюся до вас, Володимире Євгеновичу: ми вже три місяці не одержуємо зарплати. Коли ми одержимо гроші, чи матимемо роботу надалі?
— Ми виведемо підприємство з боргів, усе буде добре. І зарплату ви одержите, знайдемо, де взяти гроші, платню за свою працю ви обов’язково матимете.

Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике