Автор закону про заборону грального бізнесу стверджує, що новостворені інтерактивні клуби на місцях казино працюють також поза законом, тож міліції треба діяти рішучіше

Від моменту прийняття закону про заборону грального бізнесу на території України минули вже три місяці, за цей час власники казино та гральних автоматів замість їх ліквідації, знайшовши шпарини в законі, провели перекваліфікацію своїх закладів на інтерактивні інтернет-клуби та інтернет-кафе. Як з’ясувалося за результатами рейдів по таких закладах, організованих «Вечіркою», міліція не може нічого вдіяти, сьогодні вони закриваються, а завтра знову працюють. Щоб прояснити ситуацію, яка склалася в сфері грального бізнесу, редакція газети «Вечірній Київ» звернулася до автора закону про заборону грального бізнесу, народного депутата України Валерія Писаренка.
– Скажіть будь-ласка, чому протягом трьох місяців гральний бізнес в Україні знищити так і не вдалося?
– Казино не працюють, також не працюють зали ігрових автоматів, на що й було спрямовано закон. Хочу нагадати, що до цього функціонували 20 000 ігрових залів по всій країні. Після прийняття відповідного закону все це зникло. Звичайно, ніхто навіть не припускав, що за один день ми зможемо побороти такого великого «тисячорукого монстра», як гральний бізнес, який фактично своїми щупальцями дістав кожне місто в Україні. Обіг ігрового бізнесу до його закриття становив приблизно 5 млрд доларів – цю суму можна прирівняти до чверті всього бюджету України. Більше того, треба зазначити, що податки з цього бізнесу сплачувалися в розмірі 2%. Про таке оподаткування можна тільки мріяти. Значна частина коштів йшла на корупцію, на придбання собі чиновників, аби цей бізнес кришувався. Сьогодні ж з’явився такий собі новий, більш технологічний вид грального бізнесу, який намагається замінити собою все те, що було до цього, – інтернет-кафе та інтерактивні клуби.
– Під час рейдів, які проводить «Вечірка», деякі власники інтерактивних закладів доводять, що вони працюють легально, оскільки сервер зареєстровано за кордоном, а не в Україні. Яка ваша думка з цього приводу?
– Це – міф, який вбивають у голови громадян ті самі чиновники, котрі в той чи інший спосіб кришують цей бізнес, і самі власники інтернет-закладів. У законі чітко сказано, що гральний бізнес в Україні заборонено, незалежно від того, де розташовано сервер. Однаково – азартна гра відбувається там, де людина сплачує гроші і отримує виграш. Доводи, що інтернет-кафе – це не гральний бізнес, є великою містифікацією. Будь-яке інтернет-кафе, яке дає доступ до ігрових залів, до серверів, навіть закордонних, є гральним бізнесом. І до організаторів цього бізнесу повинна застосовуватися кримінальна відповідальність, до учасників – адміністративна, а крім того, має застосовуватися фінансова відповідальність в розмірі 5 млн грн. та конфіскація всього майна, яке бере участь у грі. Як висновок, інтернет-клуби, де організовано азартні ігри, є поза законом.
– Кореспонденти «Вечірки» разом з працівниками міліції кілька разів закривали казино, приміром, на бульварі Лесі Українки, а воно наступного дня знову відкривалося. Що це – прогалини в законі чи підстава запідозрити корупцію?
– На боротьбу з гральним бізнесом було кинуто величезні сили, проте, в цілому, треба розуміти, що обсяг цієї чуми був такий, що потрібні надзусилля для закриття деяких закладів. Не хочу запевняти, що все так просто, звичайно, наявна проблематика в плані того, що правоохоронні органи намагаються конкурувати в юридичних питаннях з юристами таких клубів. Це, на мій погляд, неправильно, треба закривати ці клуби, розуміючи, що це є державною функцією, яка для себе встановила, що гральний бізнес – це зло. Більше того, ми спеціально видавали закон, передбачаючи, що організатори грального бізнесу будуть намагатися знаходити для себе в ньому якісь «чорні діри», і так, щоб їх не можна було знайти. В законі вказано, що гральний бізнес – це будь-яка гра, де присутні гроші та азарт. Тому, встановити, яким чином боротися із цим злом, не являє проблеми. Я би просто діяв рішучіше. З досвіду Росії – після прийняття в них аналогічного закону спритні підприємці теж почали організовувати такі клуби, та після кількох рейдів міліції в усій Росії такі клуби припинили своє існування.
– Дайте, будь-ласка, пораду, як чинити, якщо міліція практично або безсила або не хоче діяти?
– Якщо конкретне районне відділення в певному місці не реагує на існування грального бізнесу, я би порадив звертатися до вищого правоохоронного органу, а крім того, підкріплювати це зверненням до прокуратури, яка є органом нагляду. Якщо на місці стає ясно, що конкретний міліціонер або «прикормився», або співпрацює з гральним бізнесом, це має бути розглянуто його безпосереднім керівництвом.
– Хтось наразі працює над законом про спеціальні зони для грального бізнесу?
– Так, зараз такий закон розробляється, і в Кабміні є вже окремі напрацювання. Гадаю, як тільки парламент розпочне реальну роботу, не спрямовану на президентську компанію, цей закон буде прийнято. Річ у тім, що зараз парламент, на жаль, фактично став передвиборчим агітаційним майданчиком, тож поки що цей закон не має шансів на проходження.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике