Як виявити генно-модифіковані продукти?

Ці продукти називають мутантами, їх бояться, їм приписують різноманітні позитивні та негативні властивості. "Прес-Центр" вирішив поцікавитися у заступника головного лікаря СЕС Черкаської області Володимира Папача, чим генно-модифікована їжа відрізняється від звичайної і як можна її розпізнати на прилавках супермаркетів чи магазинів.
– Наразі точиться багато суперечок довкола питання генно-модифікованих продуктів. Але й досі жоден науковець не зміг практично довести абсолютну шкоду чи користь "нових" продуктів. За даними провідних інститутів світу, лише у середині нашого століття людство зможе побачити наслідки вживання генно-модифікованої їжі. Зараз ми у стадії очікування, – зазначив Володимир Володимирович.
Все ж очевидним позитивом продуктів з ГМО (генно-модифіковані організми) є подолання продовольчої кризи у світі, адже такі овочі та фрукти, порівняно зі звичними, дешевші та доступніші. Також генна інженерія дає змогу надати рослинній їжі усіх бажаних властивостей. Зокрема картоплю можна виростити із більшим вмістом крохмалю, каву без кофеїну, полуницю без цукру, олію з більшим вмістом жирних кислот або наділити одну рослину ароматом іншої (яблуко із запахом малини тощо), бажаною формою, розміром.
– До того ж, такі рослини дуже стійкі до шкідників, а це у свою чергу призводить до зниження використання пестицидів. Для прикладу, картоплю з генами ґрунтової бактерії не їсть колорадський жук, адже ця бактерія руйнує його шлунок. Помилковим є твердження, що ГМО – це штучні продукти, бо гени, що вводяться в ГМО, беруться з тієї ж природи, – каже лікар-санепідеміолог.
Втім, така генна пристосованість, за інформацією деяких науковців, шкідливо впливає на флору та фауну, що призводить до порушення природного балансу. Адже "сильніша" рослина може витіснити своїх справжніх родичів, а за ними і тварин. Є дані, що продукти-мутанти викликають алергію, безпліддя, порушення кишково-шлункового тракту та погано засвоюються організмом.
– Зараз в Україні всього чотири лабораторії, які можуть провести експертизу і виявити наявність ГМО, тому контроль таких продуктів харчування стає дуже складним. Також немає чіткого нормативного документа, який би фіксував усі положення щодо ГМО, а постанову про ГМО, яка б примусила усіх виробників зазначати на етикетці наявність чи відсутність генів, відклали до 2010 року, – каже Володимир Папач.
Наразі український споживач є інформаційно незахищеним, адже людина має право знати, що купує. Більшість країн Європи ввела обов’язкове маркування. За статистикою, близько 50% українського продовольчого ринку – це їжа з генно-модифікованими організмами, тому ймовірність наїстися невідомих інгредієнтів щоразу зростає.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике