До редакції газети "Хрещатик" надходить чимало скарг на роботу двірників. У листах кияни повідомляють про неякісне прибирання, хамство. З'ясувалося, що в столиці гостро бракує людей цієї професії, тому працюють переважно приїжджі. Чимало хто з них байдуже ставиться до виконання своїх обов'язків, мотивуючи це малою заробітною платою. Істотно вплинула на фінансування комунальників економічна криза. Хто йде у двірники і в яких умовах їм доводиться працювати, дізнавалися журналісти "Хрещатика".
Серед тих, хто щодня займається проблемами життєзабезпечення міста, у першій десятці — двірники. З першого погляду, ніби непримітна професія, хоча користі від неї чимало. Щоправда, така робота в Києві не дуже популярна. Що й не дивно — зарплатня мізерна, приблизно 400—700 гривень. До того ж неабиякої приманки — службового помешкання, заради якого багатенько люду підряджалося працювати двірниками, давно немає. А нинішньої черги вистачить на кілька десятиліть.
У центрах зайнятості особливого попиту на професію двірника немає давно, хоча вакансій вистачає. Наразі у місті бракує понад дві тисячі двірників. Ті, хто вже працює, змушені перевиконувати норми, за які не доплачують. Люди озлоблюються. Як розповів “Хрещатику” начальник Головного управління житлового господарства Володимир Стороженко, за потреби 8 700 двірників, нині у столиці їх є лише 5 600. За його словами, проблеми з кадрами виникли насамперед через розмір зарплати. А останніми місяцями її ще й затримують.
“Серед причин, які призвели до такої ситуації, є тарифи, які не покривалися,— каже пан Стороженко.— Наприклад, у Святошинському районі двірникам заборгували вже за три місяці. Подібна ситуація склалася і в Деснянському, частково в Дніпровському”. Киян це не влаштовує, тому зазвичай на роботу приходять приїжджі, переважно з Черкащини, Чернігівщини, Вінниччини.
Дещо ліпша ситуація з оплатою праці двірників у приватних ЖЕКах, об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), житлових кооперативах, де, окрім визначеного тарифу на квартплату і комунальні послуги, є додаткова угода з мешканцями про спллату певних коштів. Їх спрямовують насамперед на стабільну оплату праці двірників, придбання реманенту.
Однак і на таке “хлібне” місце влаштуватися вдається не всім. Приміром, Катерина Лісова вважає, що їй пощастило, своєю роботою жінка задоволена. Після звільнення із заводу вона вже 11 років прибирає в Деснянському районі столиці.
“Сім років працювала в одному з комунальних ЖЕКів,— каже вона.— А останніх чотири обслуговую шістнадцятиповерхівку на вулиці Володимира Висоцького, 4, яка належить житлово-будинковому комітету”. Катерина Лісова додає, що на новому місці працювати значно легше — над головою ніхто не стоїть, на іншу ділянку терміново не “перекидають”. До того ж за значно меншу норму — 5 тисяч квадратних метрів — двірничка отримує ті самі гроші.
“Різниця лише в тому, що 1 тисячу 600 гривень мені видають вчасно,— пояснює Катерина Лісова.— Окрім того, я маю і додатковий заробіток. Уклавши угоду з цим самим житлово-будинковим комітетом, працюю ще й прибиральницею, щодня мию парадні, сходові клітини. А це додатково — 500 гривень”.
Серед переваг, яких немає в комунальних ЖЕКах, те, що голова кооперативу виділяє кошти на придбання реманенту, мийних засобів. “Були випадки, що все потрібне для роботи я купувала за власні гроші, а потім за чеком з магазину мені повертали витрачене”,— розповіла Катерина Лісова. За її словами, працювати доводиться багато, особливо восени та взимку, коли треба згрібати листя та чистити доріжки від снігу.
“Робочий день починається інколи о пів на п’яту, коли мешканці ще сплять,— каже пані Лісова.— Найбільше дошкуляють недопалки, які щодня прибираю з-під балконів”. Жінка вважає, що її професію можна вважати небезпечною. Адже мешканці, попри те, що живуть у столиці, є різні — можуть і порожню пляшку чи ще щось кинути згори або просто плюнути.
Дещо песимістично розповідають про свою роботу двірники комунальних ЖЕКів. Любов Омельченко вже 17 років працює в Деснянському районі. Нині обслуговує багатоповерхівку. Найбільшою проблемою називає мізерну оплату.
“Якщо до Нового року ще більш-менш отримували гроші із незначною затримкою, то останнім часом справи значно погіршилися,— бідкається вона.— Плату дуже урізали. За норму 5 тисяч квадратних метрів одержуємо лише 830 гривень. Тому доводиться брати підробіток, обслуговувати ще один будинок”. Жінка розповіла, що раніше їм видавали спецівки, реманент, а нині з цим проблема. Радіє Любов Омельченко лише з того, що, відпрацювавши півтора десятка літ, два роки тому таки отримала житло. Каже, що більшість її колег стоять у черзі, але перспективи примарні.
“У тих будинках, де передбачено місця для дитячих візків, ЖЕКи облаштували для людей тимчасове житло, — розповіла Любов Омельченко. — Однак таких приміщень у районі мало, а охочих — багато”.
Деснянські двірники розповіли “Хрещатику”, що, як і їхні колеги з інших районів, окрім основного, не гребують і додатковим заробітком. Зокрема збирають поблизу смітників порожні пляшки та папір. Пункти прийому вторсировини нині є чи не на кожному розі. “Гроші хоч і незначні, а все ж таки прибуток,— кажуть двірники.— Трапляються і алюмінієві банки, пластикові пляшки, які також можна здати до “Стимулу”.
У своїх листах до редакції читачі інколи нарікають на те, що двірники залучають до роботи бомжів. А розраховуються з ними тим, що дозволяють копирсатися у сміттєвих баках та збирати різний непотріб. Кияни побоюються, що серед цих людей можуть бути і хворі, а іноді й небезпечні громадяни.
Було таке і в парадному журналіста “Хрещатика”. Під сходовою клітиною оселилася бабуся. Усю зиму старенька жила там, удень допомагала прибиральниці та двірникові, аж поки мешканці поставили кодовий замок. За це жінці дозволяли перезимувати в теплі біля батареї. Наступного “сезону” її вже ніхто не бачив, можливо заборонили з’являтися там чи вона знайшла собі інше місце.До слова, якщо хтось усе ж таки вирішив долучитися до прибирання столиці, ставши двірником, вакансій є чимало. Зокрема на сайті Київської міськдержадміністрації ЖЕКи №№ 501, 502, 503, 504, 505, 506 тільки в Оболонському районі запрошують на роботу з комплексного прибирання і утримання будинків (двірник). Зарплату обіцяють 1134 гривень.
Віталій КУРІННИЙ “Хрещатик”
Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "У столиці бракує більш як дві тисячі двірників"