Ми все повинні зробити, щоб мати освічену націю – В. Ющенко

«Ми все повинні зробити, щоб мати освічену націю. У цьому є особлива місія держави», - сказав Президент України Віктор Ющенко під час зустрічі з членами Спілки ректорів вищих навчальних закладів України. Повідомляє прес-служба Президента
У заході взяли участь Віце-прем’єр міністр Іван Васюник, Міністр освіти і науки Іван Вакарчук, президент Спілки ректорів – ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, голови обласних державних адміністрацій та обласних рад.
У вступному слові Глава держави наголосив на особливій ролі освітян як «авангарда, за яким йшло все суспільство». У цьому контексті він закликав представників української вищої школи дбати не лише про високі стандарти навчання, а й формувати активну громадянську патріотичну позицію студентства. Віктор Ющенко запропонував вищим навчальним закладам долучитися до національних гуманітарних проектів – вшанування жертв Голодомору, відбудова Батурина, відзначення річниць бою під Крутами тощо.
Президент висловив переконання, що освіта має бути безумовним пріоритетом усіх гілок влади. «Я як Президент все робитиму для того, щоб місія освіти з кожним днем зростала», - заявив Віктор Ющенко.
Свідченням державної уваги до цієї сфери Президент назвав динамічне зростання бюджетних видатків. Якщо у 2004 році ця сума становила 18,3 млрд. грн., то у 2008 році обсяги фінансування сягнули 58,3 млрд. грн., склавши 6,1% ВВП. Законодавчо визначений рівень бюджетного фінансування освіти – 10 % ВВП. Видатки на освіту, визначені Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», становлять 65,8 млрд. грн., що на 8 % більше порівняно з 2008 роком. Видатки на освіту, визначені проектом Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», становлять 77,3 млрд. грн., що на 17 % більше, ніж у 2009 році.
При цьому, зауважив Віктор Ющенко, бюджетні кошти давали велику віддачу, зокрема, завдяки здійсненню реальних реформ освіти. Найбільш глибокою реформою стало запровадження зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників, що надало усім абітурієнтам рівні можливості для здобуття вищої освіти та подолання корупції при вступі до вищих навчальних закладів. Не менш важливим здобутком стало приєднання України до Болонського процесу. Також посилено соціальний захист усіх учасників навчального процесу, підвищили зарплати вчителям і викладачам, стипендії учням та студентам, поліпшили забезпечення освітян житлом тощо. Унаслідок запровадження Єдиної тарифної сітки 2008 року розміри посадових окладів педагогічних працівників збільшилися майже на 45%, заробітна плата зросла з 1460 грн. до 1891 грн. У вищих навчальних закладах середня заробітна плата професора становила 2474 грн., доцента – 2012 грн. У 2004 році освітяни отримали 167 квартир, у 2005 році – майже 600, у 2007 році – 711, а в 2008 році цей показник зріс до 900. 1 вересня 2008 року стипендії для студентів вузів І-ІІ рівнів акредитації нараховуються у розмірі 400 грн., а ІІІ-ІV рівнів – 530 грн. Водночас, зауважив Президент, у встановленні розмірів студентських стипендій відсутні чітко закріплені принципи аналогічно до заробітних плат працівників освіти. На його переконання, необхідно відмовитися від такої практики і при встановленні розмірів стипендій керуватися розміром прожиткового мінімуму або іншими показниками соціальних стандартів.
Довідково: Рішенням уряду встановлено абсолютні розміри стипендій (без прив’язки до мінімального прожиткового рівня).
Під час зустрічі Президент запропонував реакторам спільно обговорити і сформувати єдине бачення подальших кроків модернізації вищої освіти.
Насамперед йдеться про удосконалення мережі вищих навчальних закладів та їхньої структури. Сьогодні мережа вищих навчальних закладів України налічує 881 заклад. Із них 353 мають ІІІ-ІV рівні акредитації (університети, академії, інститути, консерваторія).
Як приклад Глава держави навів такі країни, як Велика Британія, де відповідний показник складає 96, Франція – 78, Італія – 65, Іспанія – 5, Польща – 11. Проблемою багатьох закладів є замала кількість студентів, що в середньому становить всього 6,6 тис. осіб, коли у більшості країн світу в університетах навчається в середньому 30 тисяч студентів. Також необхідно удосконалити систему підпорядкованості державних університетів 26 різним міністерствам і відомствам.
Віктор Ющенко нагадав про свій Указ від 25 вересня 2008 року, яким було доручено удосконалити систему акредитації вищих навчальних закладів. Лише через рік уряд спромігся розглянути цю проблему і 23 вересня цього року прийняв постанову «Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і спеціальностей у навчальних закладах».
Також Президент констатував, що проведене зовнішнє незалежне оцінювання випускників виявило ряд обставин негативного характеру, минулорічні і цьогорічні вступні кампанії виявили проблеми з пільговими категоріями абітурієнтів. Віктор Ющенко висловив переконання, що такі категорії, як діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди та інші окремі категорії мають бути максимально соціально захищеними і, безумовно, користуватися особливими умовами при вступі. Проте загальна їх кількість не перевищує 3-5% усіх абітурієнтів. Водночас чинна система тестування призводить до того, що кількість «пільговиків» у престижних вузах і на популярних спеціальностях інколи перевищує обсяг державного замовлення. Президент нагадав, що існує доручення профільному Віце-прем’єру та Міністрові освіти і науки усунути такі недоліки при проведенні вступної кампанії наступного року. «Це тільки укріпить ту систему зовнішнього тестування, яку ми сьогодні маємо», - переконаний Глава держави.
У контексті здійснення подальших реформ освіти Віктор Ющенко нагадав, що в інтегруванні до Болонського процесу Україна має продемонструвати послідовність, зокрема виконати такі вимоги, як моніторинг запровадження у вищих навчальних закладах кредитно-трансферної системи; організувати освітній процес відповідно до європейських стандартів; створити національні рамки кваліфікацій відповідно до загальноприйнятої європейської практики. Це має бути зроблено з тим, щоб уже з 2010 року включитися до реалізації другого етапу Болонського процесу, який триватиме до 2020 року.
Президент України висловив готовність сприяти створенню умов для автономії навчальних закладів і підписати відповідний указ щодо тих навчальних закладів, які готові самостійно відповідати за навчальний процес, управління об’єктами інтелектуальної власності, самостійно розпоряджатися заробленими коштами.
Також Глава держави висловився за формування належного рівня наукових досліджень та інноваційної діяльності у вищих навчальних закладах України, особливо в університетах.
Довідково: Президент України вперше ініціював реалізацію комплексу заходів щодо перетворення університетів у дослідницькі центри в Указі від 5 травня 2008 року «Про заходи щодо підвищення статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка».
Підтримуючи політику державного замовлення, Віктор Ющенко водночас констатував, що такі кошти часто витрачаються неефективно, про що свідчить надлишок економістів та юристів й одночасно дефіцит інженерних і будівельних кадрів. У результаті лише третина випускників вищих навчальних закладів отримує направлення на роботу. Відтак Президент висловився за те, щоб виправити такий дисбаланс у підготовці фахівців.
Довідково: На сьогодні Спілка ректорів державних вищих навчальних закладів України об’єднує 223 керівники вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації. Президент Спілки - ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике