Група вчених із 47 країн описали ланку в еволюції людини, якої раніше бракувало. Це стало можливим завдяки знахідці з Ефіопії - добре збереженим решткам прямоходячої особини, віком 4,4 млн років, найдавнішого з відомих предка людини. Про це повідомляє в серії статей журналу Science. Інформує «Освітній портал»
Виявлений під час розкопок у центральній частині національно парка Аваш в Ефіопії вид отримав назву Ardipithecus ramidus. Вченим вдалося знайти більше 110-ти фрагментів кісток віком близько 4,4 мільйонів років, які в сукупності належали не менше ніж 36 особинам, а також скелета особини жіночого роду, що отримала ім'я Арді. Реконструкція показала, що вона важила близько 50 кілограмів, а її зріст складав 1,2 метра.
До цього часу найбільш стародавнім предком людини вважалася Люсі - фрагментований скелет жіночої особини австралопітека афарського, що жила приблизно 3,2 мільйона років тому, який було знайдено в 1974 році в Ефіопії.
Виявлені фрагменти скелета Арді мають багато раніше невідомих ознак, що дозволило авторам дослідження спростувати декілька поширених раніше теорій.
Вчені встановили, що її скелету властиві як примітивні риси, властиві спільним предкам людини і мавп, так і прогресивні ознаки, які зустрічаються тільки у пізніших видів гомінід.
Багато з цих рис не зустрічається у нинішніх людиноподібних мавп, тому вчені тепер можуть точно стверджувати, що горили і шимпанзе - не предки людини, а з'явилися в ході незалежної еволюції лінії приматів, що відокремилася від людей близько шести мільйонів років тому.
Вивчення будови скелета Арді показало, що спільний предок людей і мавп був усе ж таки прямоходячим, і не використав кулаки для ходьби. Крім того, хоч він і населяв тропічні ліси й уміло лазив по деревах, не міг довго висіти на гілках і перестрибувати з однієї гілки на іншу, як це роблять шимпанзе.
Будова іклів Арді спростувала теорію про те, що вони скорочувалися в міру розвитку знарядь праці і зменшення внутрішньовидової агресії. Вчені стверджують, що Ardipithecus ramidus були всеїдними і споживали фрукти, горіхи і молоді паростки.
Аналіз черепа Арді, "зібраний" з безлічі дрібних осколків за допомогою цифрової реконструкції, показав, що мозок Ardipithecus ramidus був істотно меншим, ніж у австралопітеків і за розмірами близький до мозку шимпанзе. Проте його будова і розміщення в черепній коробці ближчі до австралопітеків.
Вчені так само звернули увагу на будову нижньої частини черепа, де сходяться нервові канали і судини, що йдуть у мозок. Аналіз цієї ділянки говорить про те, що вже 4,4 мільйона років тому мозок Ardipithecus ramidus був "підготовлений" до подальшої еволюції і росту.
Автори дослідження ретельно проаналізували природні умови, в яких жила Арді та її родичі. Вивчення рештків тварин і рослин на місці розкопок показало, що Ardipithecus ramidus населяли лісові території. Це суперечить попереднім уявленням вчених, оскільки раніше вважалося, що прямоходіння виникло в результаті виходу предків людей на відкриту місцевість, де основну частину рослинності складають трави.
Територія проживання Ardipithecus ramidus була холоднішою і вологішою, ніж зараз, тут були великі чагарники так званих кам'яних та інжирних дерев, а також різних видів пальм. Тут вчені виявили рештки безлічі птахів і гризунів, серед яких було знайдено декілька десятків раніше невідомих для науки. Великі тварини, які, крім власне Ardipithecus ramidus, були представлені павіанами і мавпами. Крім того, через ці території пролягали шляхи міграції антилоп.
"Ardipithecus є неспеціалізованою формою, яка ще не еволюціонувала великою мірою у напрямі австралопітеків. Якщо розглядати скелет Арді від голови до п'ят, то легко розгледіти "мозаїчну" істоту, що не є ні шимпанзе, ні архаїчним гомінідом", - сказав Тім Уайт з Каліфорнійського університету в Берклі (США), один з авторів дослідження.
Провідними авторами сенсаційних публікацій у складі колективу з 47 вчених різних країн є також Берхан Асфау зі Служби дослідження Рифтової долини в Аддіс-Аббебі, Гідай Вольд-Гебріель з Лос-Аламоської національної лабораторії в США, Джен Суа з Токійського університету, а також Оен Лавджой з Кентського університету.
Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Антропологи "постарили" предка людини на мільйон років"