Глазурована насолода чи небезпека?

Як черкащанам у магазині обрати якісні солодкі сири?
З-поміж десятків різних найменувань твердих сирів, глазурованих сирків, сиркових мас та десертів кожен черкащанин знайде собі щось до смаку. Але, читаючи склад цих продуктів, споживач часто непокоїться щодо їхньої безпечності. "Прес-Центр" вирішив поцікавитися у спеціалістів із ДП "Черкасистандартметрологія" та черкаських молочних виробників про те, на що потрібно звертати увагу, купуючи кисломолочну продукцію.
Глазурована смакота чи накопичення мікробів
Глазуровані сирки дуже полюбляють діти. І коли малечу важко примусити їсти звичайний сир, батьки вдаються до хитрощів – взамін пропонують глазурований, який теж багатий на корисні речовини.
– Цей сир має бути вкритий глазур’ю, склад якої обов’язково зазначається на етикетці. Згідно з ДСТУ, глазур виготовляють із масла, рослинних жирів, цукру, какао, сухих молочних продуктів, фруктів, ягід, овочів, ароматизаторів та стабілізаторів, – говорить начальник відділу з підтвердження оцінки відповідності харчової продукції ДП "Черкасистандартметрологія" Тетяна Січева.
Глазуровані сирки повинні зберігатися в магазині у закритих холодильниках, і коли ви придбали сирки у великій кількості, вдома ліпше зберігати їх у морозильній камері. У сиркову масу може входити лише сир, масло і цукор (жодних рослинних жирів). У сирка, зробленого за ГОСТом чи ДСТУ, поверхня рівномірно вкрита глазур’ю, допускається просвічування знизу. Тонка чи товста глазур – справа смаку. Головне, щоб вона була якісною, гладенькою, твердою та не кришилася.
Інколи до складу сирків замість натуральних додають різні синтетичні речовини. Наприклад, замість молочних жирів – рослинні. У цьому разі виробники послуговуються не ГОСТом, а внутрішніми технічними умовами (ТУ). Взагалі, неувага до стандартів, яка іноді спостерігається на підприємствах, може викликати проблеми зі здоров’ям.
– Часто під час перевірок ми виявляємо додавання до продукту великої кількості барвників, ароматизаторів та стабілізаторів, – зазначає Тетяна Січева.
Подекуди до складу сирків додають багато дріжджів, що може призвести до інтоксикації організму. А через антисанітарію на підприємствах у цих продуктах можуть розвиватися бактерії групи кишкової палички та стафілокок. До наповнювачів додаються ж стабілізатори та ароматизатори, щоб варення чи повидло не бродило. А консерванти, якими задля продовження терміну грішать заводи, згубно впливають на кишківник і уповільнюють засвоєння їжі. Тому намагайтеся купувати продукцію тільки тих виробників, яким ви довіряєте.
Як роблять сири?
На одному з молокопереробних підприємств Черкас нам продемонстрували процес виготовлення солодких сирів. Ми побачили, що тут використовують справжнє молоко, яке, за словами технологів підприємства , закуповують у молочно-тваринницьких ферм та у населення, пастеризують, а також обов’язково перевіряють на вміст шкідливих речовин. Далі разом із натуральною закваскою та ферментами молоко сквашується у величезних закритих ємностях. Потім отриманий сир відділяється від сироватки та потрапляє в холодильні резервуари, після чого пресується, викладається у спеціальні форми і знову охолоджується. Увесь процес виробництва триває близько 24 годин. Цікавим також виявився процес "виходу у світ" глазурованих сирків, де машина-конвеєр сама перемішує, ріже, надає форми, покриває глазур’ю, охолоджує та упаковує сирок.
Поради щодо вибору
Кожен споживач перед купівлею має звертати свою увагу на склад продукту.
– Якщо на упаковці є позначка "без консервантів", то продукт таки без консервантів. Адже, щоб потрапити на прилавки магазинів, сирковий виріб перевіряє Міністерство охорони здоров’я, санстанція та наша служба. Після чого видається гігієнічний висновок та знак якості, – наголошує Тетяна Січева. – Коли ж ми виявляємо порушників, то накладаємо штрафи, продукція знімається із продажу, а виробникові забороняється надалі займатися таким видом діяльності.
– Обов’язково варто звертати увагу на термін вживання, на цілісність упаковки, місце зберігання. Зазвичай кисломолочні сири без консервантів можна вживати протягом 7 діб. Коли сири виготовляють за допомогою термізації, то зберігають "стерильність" продукту, і він може бути придатним до вживання 30 діб без додавання консервантів. (Цим способом продукт перед фасуванням нагрівають до температури пастеризації). Так на заводі ми виготовляємо сиркові десерти. Уся ж молочна продукція повинна зберігатися у холодильниках при температурі від 2 до 60С, – зазначає головний технолог ЗАТ "Юрія" Людмила Ільніцька. – Ми часто занижуємо терміни придатності, оскільки на 100% не впевнені в умовах зберігання нашої продукції.
Варто звертати увагу на відсоток жирності, який має бути від 0 до 23%, колір – білий з кремовим відтінком, без ознак псування і кислого запаху, консистенція – м’яка, масляниста, однорідна, трохи розсипчаста, без сухих крупинок. На смак сир має бути приємний і не кислий. На етикетці додається детальна інформація про виробника, вказані харчова цінність, дата випуску, умови зберігання.
Коли на упаковці написано "сирний продукт", то технологія його виробництва приблизно така сама, але молоко використовують специфічне. Як правило, з нього видалена частина дорогих жирів і білків, а їхнє місце посіли соєва або пальмова олія.
З чого насправді повинні робити сири
У ДСТУ 4554:2006 для вироблення кисломолочного сиру вимагають використовувати молоко коров’яче, молоко знежирене (звичайне молоко складається з вершків та знежиреного молока), вершки, закваски або заквашувальні препарати, ферменти, пепсини (натуральна речовина, яка входить до складу шлункового соку тварин), воду та хлорид кальцію.
За ДСТУ 4503:2005 сиркову масу, глазуровані сирки та десерти виготовляють із кисломолочного сиру (який повинен бути вироблений за вищезазначеною схемою), вершкового масла, вершків, молока коров’ячого, молока сухого (молоко, з якого випарували воду), згущеного молока, сироватки та води. Також можуть додавати й наповнювачі: цукор, какао, шоколад, печиво, мед, мармелад, сироп, джем, повидло, ягоди, варення, цукати, родзинки, курагу, фрукти, кокосову стружку, волоські горіхи, арахіс, мак, корицю, кмин, кріп, петрушку, часник, цибулю, перець, сіль, ароматичну есенцію, цитрусову настоянку, лимонну кислоту, ванілін, харчовий желатин та агар, злаки, овочі.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике