Володимир Литвин привітав Уманський аграрний університет та пообіцяв захищати українську землю і людей

Подорожуючи країною, Голова Верховної Ради розв’язує найболючіші проблеми українців.
Повертаючись із Волині, Володимир Литвин 18 вересня відвідав Умань. У краю гайдамаків він привітав зі 165-річчям викладачів і студентів Уманського аграрного університету та привіз їм книги й проектор. Розповів про бюджет, землю та політичні обіцянки і відповів на питання, які турбують уманчан. Після ексклюзивного інтерв’ю для "Прес-Центру" він знову вирушив у дорогу – на Житомирщину.
– Зараз багато розмов про бюджет на наступний рік і змову політичних сил. Чи не стане бюджетне питання інструментом у боротьбі напередодні президентських виборів? Як взагалі нині працює Верховна Рада і чи тривають спроби політиків змінити закони "під себе"?
– Вибори не наближаються, а вступають в активну фазу. Зараз всі поїхали по регіонах, у Києві нікого застати не можна. Я ще у 2007 році розпочав поїздки по регіонах. Завжди зустрічаюсь із людьми на вулицях, їх не звозять і зі мною немає артистів. Тому збираються люди небайдужі.
А нині відчуваю, що – як у 2004 році – у повітрі витає загрозлива атмосфера. Іде нагнітання пристрастей, політики втрачають межу пристойностей у взаємних звинуваченнях, незважаючи на те, що топимо країну дружними зусиллями. Триває тотальна дискредитація. Хоча, як мені здається, нині суспільство на це не реагує, воно перенасичене плітками. Проте окрім поливання брудом, політики взялися за закони.
Зверніть увагу на закон про вибори Президента. Скільки говорив, що він є некондиційним. Деякі пункти взагалі антидемократичні. А втім, дві політичні сили написали під себе закони і намагаються внести поправки до цього закону. Я так розумію, що зараз будуть продовжені спроби підганяти закон під себе. Шукатимуть будь-які зачіпки для того, щоб потім можна було повертатись до судових позовів. Тим паче, розумієте, що ситуація в країні дуже не проста...
Он у Черкасах скоро знову стане холодно. І людей не буде цікавити, як триває виборча кампанія і хто буде зверху, а хто буде під ним. Важливіше, що буде із країною! Необхідно визначити правила поведінки, правила дій, щоб підтримати життєдіяльність країни. Щоб була спільна домовленість про дотримання правил пристойності у боротьбі.
Проблемний і новий бюджет. На мою думку, то лише ескіз бюджету. За моїм проханням Національна академія наук готує доповідь про соціально-економічні показники. Бо вичерпав усі докази для наших, українських очільників. Хочу, щоб науковці доповіли на засіданні Верховної Ради, яка нині економічна ситуація.
Вважаю, що спочатку треба закрити такі питання – пенсії, зарплати, робота, медичне забезпечення і комунальна сфера. Підготуватись до зими, щоб люди були спокійні. А вже потім гратись у вибори.
– Нині популярним питанням є продаж землі. Чи буде він, чи не буде? Торік під час Ваших відвідин Умані селяни поскаржились, що по три роки не могли отримати актів на землю. Після Вашого втручання отримали всі документи за кілька місяців. Яка Ваша позиція в земельних питаннях?
– Ситуація в агропромисловому комплексі зараз не те що критична, а надкритична. Є чимало папірців, де усе правильно написано. Ними закрили майже усе в Україні. Але насправді роботи ніякої.
У Верховній Раді доходить до того, що політики сперечаються навіть за свої обіцянки – хто перший що пообіцяв. Тоді як зараз потрібні рішучі дії. Моя позиція – я виступаю проти ринку землі. З іншого боку мають рацію ті, хто має акт на землю і питає – чому я не можу її продати.
Тому має бути встановлена ринкова ціна землі. Щоб людина знала, скільки коштує сотка. Щоб був створений земельний банк. Якщо людина має землю – держава могла б її викупити. А потім дивитись, кому дати і на яких умовах в оренду. Це повинні бути люди, які мають відповідну підготовку. І будуть ставитись до землі, як до найціннішого.
– Нині Прем’єр-міністр після перемовин із Лівією, запропонувала надати лівійцям українські землі, аби вони могли вирощувати зерно для своєї країни. Як вважаєте, чи варто віддавати землю іноземцям?
– Я категорично проти, скажімо, новацій, які пропонує Прем’єр-міністр, що ми дамо землі, щоб лівійці приїжджали вирощувати тут зерно. Якщо Лівії потрібно зерно, то вона повинна повідомити, в яких обсягах і якої якості зерно їй необхідне. Або ж безпосередньо домовлятися про купівлю. Держава повинна забезпечити захист власних сільськогосподарських виробників, а не залучати іноземних.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике