Один з рівненських вболівальників спідвею колись сказав: якщо Балаково — кузня молодих гонщиків, то Рівне — кузня спідвейних президентів. Минулого тижня це висловлювання вкотре отримало підтвердження.
У Рівному нині практично немає жодного спортсмена, здатного боротися на міжнародному рівні, втім, це не завадило нашій команді стати клубним чемпіоном Європи. Президент «Каскаду» Сергій Дем’янков дуже захотів виграти євротрофей і досяг свого. І нічого, що залучив для цього чотирьох гонщиків з польської екстраліги, у трьох з яких за плечима досвід виступів у Гран-прі. Тепер «Каскад» увійшов до анналів спідвейної історії, а Дем’янков зарекомендував себе як серйозний спідвейний менеджер, з яким можна мати справу. Після відмови «Каскаду» від участі у польській лізі це досить важливо. Крім того, відтепер є велика ймовірність, що наступний фінал Кубка європейських чемпіонів відбудеться саме в Україні. А ще керівники «Каскаду» змогли на власні очі побачити і відчути, як робиться великий спідвей, і, будемо сподіватися, перенесуть побачене до Рівного. А те, що їздили за нас поляки, так що ж поробиш, у футбольному «Шахтарі» теж погоду роблять далеко не нащадки гірників. Хоча був-таки у «Каскаді» один рівнянин Олександр Бородай, який щомиті був готовий вийти на старт, але не склалося.
Щодо самої гонки, то розпочали її «каскадери» Гжегож Валасек, Рафал Добруцький, Рафал Оконевський та Кшиштоф Каспшак не надто вдало, втім, згодом роз’їздились. Претендентів на трофей було три — рівненський «Каскад», чемпіон Польщі та господар треку «Унібакс» (Торунь), а також бронзовий призер чемпіонату Росії «Восток» (Владивосток). Ще був угорський «Спідвульф», але він лише періодично плутав карти головним гравцям. Росіяни, судячи з усього, занадто переоцінили свої можливості, не стали запрошувати легіонерів і привезли до Торуня лише чотирьох спортсменів. Як результат, за п’ять заїздів до завершення гонки після падіння Романа Поважного «Восток» вийшов з боротьби за «золото». А ось «Каскад» та «Унібакс» билися до останнього. Після 19 заїздів у представників України та Польщі було порівну очок. У вирішальному старті гонщик «Каскаду» Рафал Оконевський дістався фінішу другим, втім, його суперник з «Унібаксу», добре нам відомий Матей Кус, приїхав третім. Отож очкова перевага, і кришталевий кубок їде до Рівного.
— Враження фантастичні, — сказав по поверненні Сергій Дем’янков. — Ще перед стартом вразив чудовий новий трек, доріжка. Коли ж зрозумів, що перемогли, емоцій взагалі не передати! У фіналі ми були єдиною командою, усі один одному підказували. Перед останнім заїздом напруга була максимальною. Оконевський на старті порвав козирком стрічку, втім, був допущений до перезаїзду. Вже на першому віражі він, їдучи з третьої доріжки, зміг прибрати Куса, який стартував з четвертої.
— Як відбувалася комплектація команди?
— Селекційна робота розпочалася одразу після півфіналу. Щодо Валасека та Єленевського було домовлено одразу. Щодо інших, то це був тривалий процес. Переговори вели з багатьма, у тому числі з учасниками Гран-прі. Врешті зупинилися на Добруцькому, який у Польщі є одноклубником Валасека. Що стосується Каспшака, то це був тактичний хід. З ним ми попередньо домовилися, втім, до заявки внесли Колодія, щоб дещо заспокоїти суперників. Про Каспшака усі дізналися лише в останній момент, коли вже не було часу на підсилення. Також через сімейні обставини довелося замінити Єленевського на Оконевського, останній з радістю прийняв пропозицію.
— А чи варто взагалі було заявлятися на цей турнір, адже це чималі кошти, чи не краще було витратити їх на якісь інші потреби?
— Безумовно — варто. Насправді затрати були не такими й великими, щоб якось принципово вплинути на бюджет клубу.
Урочисто відзначити виграш Кубка європейських чемпіонів «Каскад» має намір, влаштувавши турнір, на який будуть запрошені усі тріумфатори та деякі учасники фіналу. Вже є попередня згода на це спортсменів. Щоправда, коли саме відбудеться ця гонка — поки що у «Каскаді» не визначились.
”Каскад» (Рівне, Україна) — 38
5. Гжегож Валасек (2,1,1,2,2) 8
6. Рафал Добруцький (2,3,1,2,0) 8
7. Рафал Оконевський (2,2,3,2,2) 11
8. Кшиштоф Каспшак (1,3,1,3,3) 11
18. Олександр Бородай н/с
”Унібакс» (Торунь, Польща) — 37
9. Веслав Ягусь (3,1,0,1, -) 5
10. Адріан Медзинський (1,3, -,3,1) 8
11. Роберт Косцеха (3,0, -,1,3) 7
12. Райан Салліван (3,3,2,0,-) 8
19. Матей Кус (3,3,2,1) 9
”Восток» (Владивосток, Росія) — 34
13. Артем Лагута (0,0,2,3,3) 8
14. ----------
15. Денис Гизатулін (2,2,3,3,0) 10
16. Ренат Гафуров (3,2,2,2,2) 12
20. Роман Поважний (1,2,2,в) 5
”Спідвульф» (Дебрецен, Угорщина) — 10
1. Матей Фер’ян (0,1,0,0,0) 1
2. Йожеф Табака (0,1,0,1,0) 2
3. Мацей Куцяпа (1,0,1,1,3) 6
4. Павел Месьонц (0,0,д, -, -) 0
17. Шандор Тіхані (0,1) 1
Источник: Газета "Рівне вечірнє" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Дем’янков — чемпіон Європи"