Обласний імунолог допоможе черкащанам розібратися у користі та шкоді цих препаратів.
Сьогодні людина вже не обходиться без таблеток. На відміну від наших предків, які рятувалися від хвороб природними "ліками", зараз ми користуємося різними пігулками та порошками, найчастіше хімічного походження. Звичайно, вони допомагають. Утім необхідно розуміти, що вживання їх без необхідності та без призначення лікаря – небезпечне. Особливо це стосується антибіотиків.
Прорив у медицині чи крок назад?
– Антибіотики – це речовини, які покликані пригнічувати чи взагалі зупиняти розвиток бактерій, які є в організмі, – розповідає головний імунолог Черкаської області Наталя Гармаш. – Деякі сучасні антибіотики є синтетичними похідними від речовин, які зустрічаються у природі. Будь-який тип антибіотиків ефективний лише проти певних видів бактерій, хоча існують антибіотики й широкого спектру, які протидіють великій кількості бактеріальних інфекцій.
Перший антибіотик – пеніцилін – був відкритий у 1929 році англійським мікробіологом Александром Флемінгом. Цим антимікробним препаратом врятували сотні життів людей, які хворіли на пневмонію, гнійні інфекції шкіри, дифтерію, скарлатину, сибірку, гонорею, сифіліс. Далі в 1943 році із променистого гриба американський учений родом із України Зельман Ваксман та його колеги одержали стрептоміцин, який застосовували у лікуванні туберкульозу. Ці препарати стали одними з найвидатніших відкриттів XX століття. Відтоді й розпочалося широке застосування антибіотиків.
Нові ліки почали призначати майже при будь-якому інфекційному захворюванні, адже вони діяли швидко та, здавалося, без проблем. Проте через деякий час медики помітили, що з’явилися бактерії, які взагалі нечутливі до їхньої дії.
– Широке застосування, довготривалий та неконтрольований прийом антибіотичних препаратів призводять до набуття багатьма видами мікроорганізмів стійкості до них, – говорить Наталя Степанівна. – От чому наразі з’являються хвороби, з якими надзвичайно важко боротися. Тому самостійне та неправильне вживання цих медикаментів шкодить не лише вашому організмові, а й іншим людям, яким може передатися інфекційна хвороба. До того ж, антибіотики "змішують" усі симптоми. І тоді лікареві дуже важко визначити, на що ж саме ви хворієте.
Потребують антибактерільного втручання туберкульоз, гострий бронхіт, гострий пієлонефрит, ангіна, менінгіт, гнійні запалення, гострий холецистит, статеві інфекції, гострий цистит тощо.
Лікуємося правильно!
Кожному варто знати, що антибіотики не вбивають віруси, вони ефективні лише при хворобах, які викликані бактеріями. Тому, якщо ви все-таки маєте у домашній аптечці антибіотики, ні в якому разі не намагайтеся лікувати ними грип, ГРЗ, високу температуру, запалення чи кашель, які викликані вірусами.
– При таких хворобах лікарі приписують антибіотики лише за появи ускладнень (ангіни, бронхіту). Адже вони у деяких випадках знижують імунітет організму, а також дають побічні ефекти, зокрема нудоту, блювоту, діарею, алергію (висипи на шкірі, свербіж, підвищення температури), болі в суглобах, набряки, параліч дихання, слабкість, ураження зорового нерву, зниження або повну втрату слуху, порушення координації рухів, дисбактеріоз, молочницю у жінок, – наголошує лікар-імунолог.
На хворобу впливає і доза препарату. Найчастіше антибіотики приймають від 5 до 7 днів, а при ускладненнях і довше. Якщо вживати ліки неконтрольовано, то відбувається накопичення препарату в печінці та нирках, що у свою чергу призводить до гострої інтоксикації організму. А прийом одразу двох різних антибіотиків може призвести до ще гірших наслідків. Не слід вживати антибіотики вагітним жінкам, адже вони можуть спричинити викидень, а також згубно впливають на плід. Лікарі призначають їх вагітним у крайніх випадках і суворо контролюють їх вживання.
– Лише медик може визначити необхідну дозу і тривалість лікування антибіотиками. А призначення одразу двох різних антибіотичних препаратів можливе лише при стаціонарному лікуванні, – каже головний імунолог.
ДОВІДКА "ПРЕС-ЦЕНТРУ":
Сьогодні у світі майже у 80% випадків антибіотиками лікуються без будь-яких підстав. А у розвинених країнах кожен четвертий житель приймає їх раз на рік, при чому у 90% випадків вони не призначені лікарем. До того ж, більша частина хворих або не потребує антибактеріальної терапії, або потребує її у малих дозах. Великою проблемою є те, що антибіотики відпускаються в аптеках без рецепта.
Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "При легкій застуді та грипі антибіотики не потрібні"