Ніколи подоляни-старожили і не знали того чудернацького слова – «чупакабра». А останніх півроку воно не сходить з уст вінничан і викликає дедалі більшу паніку. Особливо серед селян, які масово втрачають облеліяну птицю, кролів і навіть кіз.
Сценарій подібний практично у всіх випадках – зранку в сараї знаходять обезкровлені трупи тварин. От і пішли народом різноманітні версії, що, мовляв, і до України добрався жахливий монстр. Всі «гріхи» списали на чупакабру (в перекладі з іспанської – «той, що висмоктує кіз)». Нагадаємо, що так називають міфічну істоту-вампіра. Достовірних наукових свідчень, які підтвердили б її існування, поки нема. Але вважається – це «щось», що полює вночі, нападає на беззахисних свійських тварин, висмоктує їхню кров і зникає.
За описом очевидців в Інтернеті навіть склали портрет вбивці-мутанта: висота 130-150 сантиметрів, зовнішня схожість на кенгуру, але з шипами на хребті, лупоокий. Шкіра практично безволоса, сіро-зеленого кольору, інколи наявне чорне або сіре хутро. Три клики в пащі. Так, красивого мало…
Щось подібне бачили (принаймні, так стверджують самі очевидці ) і на теренах Вінниччини, й поза її межами. Наприклад, у північних районах Житомирщини, зокрема у селі Стовпинка, знайшлись сміливці, які відкрито заявили, що на власні очі зріли потвору. Двоє жителів села якось їхали мотоциклом вночі через ліс і почули позаду дивний шум. Оглянувшись, помітили гидку істоту рудуватого кольору, котра дуже швидко рухалась, намагаючись їх наздогнати. Стрибала, як кенгуру. З переляку хлопці дали «газу». В Лопатичах (той же район) біля річки, в якій купались підлітки, серед білого дня на двох задніх лапах промчала руда тварина. Майже усіх кролів втратили мешканці села Підгорці, що на Львівщині. Там усі також переконують, що не раз бачили чупакабру.
Журналісти усіх провідних столичних телеканалів з січня майже не виводились з села Лемешівка Калинівського району Вінницької області, розшукуючи сліди таємничого монстра, який жорстоко нищив собак. Зафіксовано близько двадцяти трупів псів з перегризеним горлом, роздертими шлунками та вухами. Цікаво, що усі жертви – виключно пси. Були нібито і свідки, але вони так і не змогли дати чіткого опису. Подейкували лише, що це «творила» велика худа потвора не то білого, не то сірого кольору. Пройшло трохи часу і ми поцікавились, чи є якісь нові зачіпки у цій містичній історії. У Лемешівці нам повідомили, що «чупакаброю» насправді була східно-європейська вівчарка, яку господар привіз з міста і покинув. Бідолашна голодна тварина спочатку спрямувала свою агресію на місцевих нічийних цуценят, а згодом переключилась і на інших бездомних собак. Конфлікт вичерпано, усі заспокоїлись.
Тим часом серед простого люду виникли нові легенди про походження «страшка». Деякі настільки абсурдні, що нічого, окрім посмішки, не викликають. Найекзотичніші: чупакабра - це тварина, яка виникла в результаті схрещення кенгуру з собакою і втекла з секретної воєнної бази США, де проводили генетичні експерименти; прилетіла на землю з НЛО; три подібні істоти втекли з лабораторії NASA і розплодились всіма куточками планети. Ну, хоч фільми знімай!
Щоб отримати коментар фахівця, звернулись у головне управління ветеринарної медицини у Вінницькій області.
– Нісенітниця усе це! - переконаний Григорій Сидорук, начальник управління. – Подумайте добре: про якусь чупакабру кажуть не спеціалісти вузького профілю (медики, ветеринари, генетики), які розуміються на мутації, а люди, далекі від генної інженерії.
Не хочу нікого ображати, але чомусь здається, що основну роль у поширенні абсурдних чуток зіграв саме соціальний фактор. Знаєте, буває, що під дією алкоголю чи інших речовин і не таке може видатись. А потім на тверезу голову соромно зізнатись, що вигадав, бо ж засміють. Мутація – це дуже складний процес, який потребує ряду вимог. На щастя, в Україні умов для існування чупакабр та інших монстрів не існує. Навпаки, зараз для тварин більш сприятливі фактори для нормального існування і розвитку, ніж для нас, людей. Також науково доведено, що мутанти – нежиттєздатні і не можуть розмножуватись. Прошу ЗМІ: не мусуйте цю тему, бо чим більше галасу на пустому місці, тим довше триватиме цей штучний ажіотаж.
Інші скептики звинувачують також у всьому куниць і тхорів, яких останнім часом значно побільшало і котрі, як відомо, дуже полюбляють кров свійських тварин. Причин декілька. У першу чергу, сільські хати-пустки, які ті «обживають». Раніше «шкідників» хоч мисливці відстрілювали, бо отримували за їхні шкурки непогані гроші. Зараз ні тушку, ні шкурку не приймають – от ентузіазм і зник. Та й схожі в дечому вищезгадані тварини на міфічну чупакабру. Швидше за все, у страху очі таки величезні!
Источник: Вінницька обласна щотижнева газета "33 канал" | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "
НОВІ ЛЕГЕНДИ ПРО ЧУПАКАБРУ ВИНИКЛИ НА ВІННИЧЧИНІ. "Та не існує ніяких вампірів і монстрів, то все плід людської фантазії", - переконані скептики і "списують" на куниць і тхорів
"