США можуть Утопити світ у своїй інфляції

1 серпня президент США Барак Обама звернувся до американського народу з оптиміс­тичною промовою. Він визнав, що падіння ВВП виявилося значно меншим, аніж передбачали, і заявив про початок відновлення економіки.
“Ми отримали звіт стосовно ВВП. З’ясувалося, в останні місяці економіка “поводиться” краще, ніж очікували”, – сказав Обама.
Напередодні його виступу Національне бюро економічного аналізу (NBER) опублікувало дані щодо валового внутрішнього продукту США. У другому кварталі 2009 року ВВП упав на 1%. Це значно менше, ніж у першому кварталі – -6,4%. Саме це президент США назвав позитивом.
Окрім того, в липні на 0,4% зросли реальні доходи населення порівняно з червнем, коли вони зменшилися на 1,2%. Іще одне приємне для Штатів явище: у травні країна імпортувала на 26 млрд. дол. більше, ніж продала за кордон. Це теж своєрідний позитив – 2008 року розрив перевищував 60 млрд. дол.
Президент США віддав належне програмам пожвавлення економіки, які допомогли виправити ситуацію. Їх десятки, і всі вони працюють у трьох напрямах, які адміністрація Обами вважає пріоритетними.
Перший – збільшення зайнятості. Зокрема, програма American Recovery and Reinvestment Plan стимулює створення 3,5 млн. робочих місць. Другий – збереження житла американців. На це спрямовано програму Making Home Affordable Refinancing, що стосуватиметься близько 18 млн. сімей. Третій – стабілізація фінансових ринків.
Зовні ситуація виглядає безхмарною, однак насправді вона дуже погана. У серпні міністр фінансів США Тімоті Гайтнер визнав, що урядові програми не дають належного ефекту. Він заявив, що масштабне обмірковування майбутніх заходів із підтримки економіки відбудеться восени 2009 року.
Можливості уряду Сполучених Штатів на межі. Від 1 жовтня 2008 року дефіцит бюджету збільшився з 388,6 млрд. дол. до 1,3 трлн. дол. У липні “дірка” у державних заощадженнях США сягнула рекордного показника – 181 млрд. дол., – це кілька річних бюджетів України. Витрати скарбниці зросли до 332,3 млрд. дол., тоді як доходи скоротилися до 151,5 млрд. дол.
Головною і наразі не вирішеною проблемою фінансового сектору США залишається різке падіння попиту на кредити. Ще одна проблема – безробіття. 2009 року воно зросте до 9,3%, 2010-го – до 9,8%, повідомила економічний радник Обами Крістіна Ромер. Для порівняння, на початку 2008 року безробіття на американському континенті не перевищувало 5%.
Усе це означає, що економіка США не поспішає відновлюватися, незважаючи на стимули. А далі може бути ще гірше. Про це заявляють визнані гуру економіки – Алан Грінспен, Джозеф Стігліц, Нуріель Рубіні й навіть Воррен Баффет.
У серпні колишній голова ФРС Алан Грінспен дав зрозуміти, що рекламоване від­новлення – лише результат вливання в економіку міль­ярдів доларів. Тільки-но гро­ші закінчаться, зростання зупиниться. “Думаю, у нас все буде добре впродовж наступних шести місяців. Ми спостерігаємо відновлення будівництва і продажу автомо­білів, але цей процес не матиме продовження”, – зазначив він.
Професор Університету Нью-Йорка Нуріель Рубіні наприкінці серпня написав у Financial Times, що світова економіка може стабілізуватися в другій половині 2009-го, і на неї чекає “анемічне зростання” протягом кількох років. Однак Рубіні, як і Грінспен, попередив: влада зіштовхнеться із серйозними проблемами, якщо вирішить згорнути масштабні фі­нансові та грошово-кредитні стимули.
Є ще одна небезпека, дуже актуальна для США. За словами Рубіні, якщо уряди спробують боротися із зростаючим дефіцитом бюджету за допомогою підвищення податків, то підірвуть відновлення економік. Однак і зворотний варіант не кращий. Якщо держави змиряться з величезними дефіцитами, то зростуть інфляційні очікування. Як наслідок, підвищаться відсоткові ставки за кредитами. А це, своєю чергою, теж придушить економічне зростання.
Про цю небезпеку попередив і найвідоміший інвестор світу Воррен Баффет. “Катастрофи вдалося уникнути завдяки потужним вливанням федеральних коштів, які відіграли основну роль у рятувальній операції. Але зараз економіку США вже виписали з реанімації, і вона почала поступово повертатися до нормального життя. Проте їй, як і раніше, дають величезні дози грошових “ліків”, і незабаром нам доведеться зіштовхнутися з побічними наслідками цього”, – пише Баффет.
Найбільший дефіцит ВВП США 1920-х років становив 6%. Проте 2009-го він сягне приголомшливого рівня – 13%, або 1,8 трлн. дол. Хто його покриє?
“У фінансовому сенсі США ступають на незвідані землі. За якого рівня чистого боргу щодо ВВП країна втратить бездоганну фінансову репутацію – ніхто не знає. Навіть за наймовірнішими припущеннями, грошовому верстату у Вашингтоні доведеться працювати у три зміни”, – констатує В. Баффет.
Він закликав не допустити некерованого зростання боргу і вкидання грошової маси, внаслідок чого “розтане” купі­вельна спроможність долара.
Тези Баффета підтвердив професор Гарвардського університету Наяна Ферґюсон. “Яким би не був економічний ефект від цих заходів, одним із наслідків стане величезний дефіцит держбюджету, який 2009 року перевищить 12% ВВП, або 44% від загального обсягу витрат”, – переконаний професор.
За його оцінкою, найімовірніший сценарій розвитку подій у США виглядає так. Великий дефіцит бюджету потребуватиме значного фі­нансування, і Штати будуть змушені збільшити прибутковість облігацій. Однак навіть цього може бути недос­татньо для залучення потрібних сум з усього світу.
Отже, федеральній резервній системі доведеться збільшити обсяг викупу казначейських цінних паперів США. У підсумку суттєво зростуть відсоткові ставки в доларах, і Штати вразить небачена інфляція.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике