Голова НБУ може жити на одну зарплату

126 тисяч гривень на місяць. Такою є офіційна заробітна плата голови Національного банку України Володимира Стельмаха. Це втричі більше, ніж зар­плата Президента, вдесятеро більше, ніж платня депутатів і у сто разів більше, ніж у середньо­статистичного українця.

Діяльність Національного банку України і, зокрема, його голови – Володимира Стельмаха – давно перебуває в центрі критики. Юлія Тимошенко неодноразово звинувачувала його в девальвації гривні та валютних спекуляціях. Однак жодна з гучних заяв не дала такого ефекту, як просте оприлюднення роз­мірів офіційних заробітних плат вищого керівництва НБУ.
Уперше про те, що зарплатня пана Стельмаха за рік зросла майже вдвічі й нині становить майже 130 тисяч гривень на місяць, заявив нардеп від Партії регіонів Нестор Шуфрич. Естафету підхопив бютівець Микола Томенко і додав, що платня першого заступника голови НБУ Анатолія Шаповалова становить 100 тис. грн.
Іще далі пішли журналісти “Української правди”, яким уда­лося отримати доступ до податкових звітів про доходи голови НБУ та його першого заступника. Згідно з отриманими документами, за 2008 рік Володимирові Стельмаху в Національному банку було нараховано 1 мільйон 548 тисяч гривень. Не набагато менше заробляє й Анатолій Шаповалов – його річна зарплата за 2008 рік становила 1 мільйон 159 тисяч. Однак і цих заро­бітків керівництву НБУ виявилося замало – обоє не гребують матеріальною допомогою. Якщо вірити документам, то пан Стельмах 2008-го взяв матеріальної допомоги на суму 28 ти­сяч, у першому кварталі 2009-го майже 13 тисяч, а пан Шаповалов – 25 тисяч 2008-го і майже 12 тисяч гривень цього року.
На тлі цих сум навіть якось шкода нашого гаранта, заро­біт­на плата якого втричі менша за зарплату керівників НБУ, і за 2008 рік становила 492 тисячі гривень. Нонсенс? Можливо. Однак зарплата глави держави, як і всіх державних службовців в Україні, в тому числі міністрів і народних депутатів, прив’язана до заробітної плати прем’єр-міністра. НБУ не є бюджетною установою, відтак розміри їх­ніх зарплат регулюють, встановлюють і контролюють самі очільники фінустанови.

“Нацбанк сам визначає рівень заробітної плати, виходячи з рівня свого бюджету і своїх доходів. НБУ – незалежна структура. Це, за словами його керівників, роблять начебто для того, щоб унеможливити корупцію, – розповів “Газеті” директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. – Але 130 тисяч на місяць – це саме по собі нахабство і корупція. Людині 80 ро­ків і вона призначає собі таку заробітну плату… Це втрата реального бачення життя”.
Урешті, будь-які аргументи на користь такої зарплати не витримують критики. Навіть ті, що керівництво успішних комерційних банків отримує не менші гроші.
“Суть не в розмірі заробітної плати, – розмірковує член Комітету ВР із питань фінансування та банківської діяльності Василь Петьовка. – Тут усе пов’язано. Якби Нацбанк чесно працював, якби суспільство було задоволене його роботою, то я особисто погодився б із будь-яким розміром зарплати його керівництва – не така ж вона й велика. Але ми бачимо, що відбувається в нашій банківській системі. На мій погляд, НБУ своїх функ­цій на 100% не виконує. І враховуючи те, що користь від роботи його керівників для суспільства не така, як сус­пільс­тво того очікує, то отримувати таку платню – це ганьба”.
І ця ганьба падає не лише на Володимира Стельмаха – тінь її безпосередньо лягає на Віктора Ющенка, людини, яка персонально призначає керівництво НБУ, а відтак і несе відповідальність за його діяльність.
“На сьогодні відповідальність – хочемо ми цього чи ні – лежить на главі держави. Вікторові Андрійовичу в цій ситуації потрібно бути рішучішим. Роботою Національного банку нині мало хто задоволений. І розуміючи це, він уже мав би ухвалити рішення і зробити якісь конкретні дії щодо наведення ладу в цій структурі. Наразі подання від Президента щодо звільнення тієї чи іншої особи немає”, – каже В. Петьовка.
Можна припустити, що нападки на адресу керівництва НБУ (і не лише щодо оприлюднення розмірів заробітних плат) є частиною спланованої гри уряду. Юлія Тимошенко, за словами пана Сос­кіна, хоче розширити свій вплив на Нацбанк от і залякує Володимира Стельмаха. Однак у цьому випадку немає значення, є гра чи її немає – оприлюднені суми зарплат у НБУ є достатнім аргументом на користь того, що там потрібні зміни.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике