Черкаський вождь українських скінхедів

Ці хлопці завжди виділяються одягом й ідеологією: від маківки голеної голови і до самих підошов важких армійських чобіт на ногах скінхеди чомусь на всі сто переконані у тому, що усі проблеми українців – від чужинців.
Скінами ж завжди прискіпливо цікавиться СБУ й міліція, іноземні студенти, побачивши їх, поспішно переходять на інший бік тротуару, а пенсіонери ні-ні та й кинуть вслід жорстке: "Нацисти!"…
38-річний уродженець Черкас, син викладача філософії місцевого університету Олесь Вахній для українських скінхедів – один із найшановніших авторитетів. 1990 року він вступив до Спілки націоналістичної молоді України, а вже через три роки очолив її міську організацію в Києві, де навчався в Інституті культури. Саме його хлопці ще на початку 1990-х одними з перших демонтували пам’ятники Леніну – на станції Боярка та в Клавдієво-Тарасовому.
1995 року Вахній вже очолював Київський осередок Соціал-національної партії України (пізніше трансформованої у ВО "Свобода" Тягнибока). Саме при Вахнієві до цієї партії масово почали вступати скінхеди.
1998 року Вахнія вперше заарештовано – за погром офісу Комітету виборців України, яких він називав "групою молодих пристосуванців" і звинувачував у маніпулюванні громадською думкою під час парламентських виборів. Пробув за ґратами понад 5 років, а вже у 2004-2005 знову сидів у Лук’янівській в’язниці, заявивши про те, що справу проти нього сфабриковано…
Після звільнення його часто можна бачити на вулицях Києва під час масових акцій, зокрема спрямованих проти нелегальної міграції та проти проведення у Києві "конопляного маршу" прихильників легких наркотиків.
У березні 2007 року Вахнія знову затримує міліція – за те, що він кинув гроном бананів у друга київського мера Черновецького, нігерійця-проповідника Сандея Аделаджу. Затриманий заявляє, що просто хотів вручити Сандею "букет" з бананів за його промову на прес-конференції, присвяченій організації "Маршу проти расизму". Міліція гумор і "подвиг" Вахнія оцінила у 15 діб адмінарешту…
Нині Олесь Вахній – у дружніх стосунках з організаціями "СПАС" та "Братство". Зокрема активний учасник установчого з’їзду "Русских за УПА", сцену якого прикрашали портрети Єсеніна і Бандери та німецький автомат з російською балалайкою, обрамлені вишитими рушниками. До речі, один із російських делегатів з’їзду, професор Петро Хом’яков, після участі у ньому вже попросив політичного притулку в Україні, заявивши, що в Росії його переслідують…
В Україні Олеся Вахнія знають і як журналіста та публіциста – його праворадикальні ультрапатріотичні твори знаходять відгук у тих, хто розділяє його погляди. Зокрема досить популярною стала написана ним у в’язниці книга "Від дзвоника до дзвоника, або Поради "закононеслухняним".
"Я – українець. І мені не байдуже, що відбувається в Україні. Мої предки витворили феноменальний пласт культури. Я маю обов’язок зберегти її, вдосконалити і передати нащадкам". Ці слова випускник Інституту культури час від часу підкріплює то зливою бананів, то новими радикальними акціями. Чи ж у цьому й полягає обіцяне "вдосконалення культурного пласту"?..

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике