Велопробіг із наслідками

Львівська обласна рада має намір відреагувати заявою на заборону в’їзду до Польщі учасникам веломарафону “Європейськими стежками Степана Бандери”.
Принаймні, за словами депутата облради Остапа Козака, обласні депутати підготували проект заяви щодо цього, його пропонують розглянути під час найближчого пленарного засідання сесії ЛОР.
“Звертаємо увагу, що Україна зі свого боку ніколи не вдавалася до таких недружніх дій. Для прик­ладу, коли польські делегації відвідують військові поховання на Личаківському цвинтарі у Львові, ніхто не запитує їх про “добру чи погану волю” та не створює їм перешкод у використанні різнома­нітної символіки. Не створюють перешкод для громадян Польщі і в інших схожих випадках”, – йдеться в документі.
Утім заява облради – це, по суті, єдиний крок, який у цій ситуації можливо зробити з українського боку. Натомість про жодне обмеження на в’їзд поляків до України в цьому разі не може бути й мови. Та якщо на урядовому рівні можливості нашої держави є доволі обмеженими, то по-іншому можуть відреагувати громадські орга­нізації – вважає Остап Козак.
Якщо досі польські організації могли безперешкодно використовувати символіку під час відвідин військових поховань на Личакові, то тепер реакція українських громадських організацій на це буде зовсім інша, переконаний він.
Це вже не перше ускладнення українсько-польських стосунків на історичному ґрунті. Просто в цьому випадку польські урядовці пішли на поводу в так званих кресових організацій. Однак є ще такий момент: у Польщі великий уплив має історична політика, поляки прискіпливо ставляться до свого минулого й вимагають відповідно коригувати свою історію. “Задля справедливості варто сказати, що такий підхід стає модним у всій Європі, німцям так само набридло бути єдиними винуватцями Другої світової війни”, – зазначив Остап Козак.
Несподіване рішення поль­ської влади щодо учасників велопробігу є цілком закономірним, адже в цьому разі на перше місце вийшли не стільки суто спортивні чи культурні моменти, скільки політичні. Відповідно до цього й ухвалили рішення. А в Польщі, за словами політолога Петра Жука, нині зміцнилися пронімецькі сили, які водночас негативно ставляться до України.
“Польські націоналісти зі значно більшим розумінням ставилися до українських націоналістів. Натомість нині в сусідній державі до влади при­йшли ліберали. Націоналізм і шовінізм є антагоністичними поняттями, а до шовінізму є значно ближчим фашизм”, – зазначив політолог. Іще одним свідченням саме антиукраїнських сил у Польщі є й останнє рішення польського сейму щодо УПА. Та є тут і внутрішньоукраїнський аспект – у нашій державі дуже слабка, час­то просто формалізована кампанія щодо висвітлення діяльності Української Повстанської Армії. “На жаль, наші політики бояться говорити правду про УПА, тож нині не лише на Сході України, а вже й на Заході люди не знають правди про ці події”, – зауважив Петро Жук.
Велопробіг стартував 1 серп­ня з міста Соснівка, звідки дев’ять юних велосипедистів мали проїхати низкою україн­ських міст, а потім побувати у Кракові, Освенцімі, Братиславі, Відні та Мюнхені, де поховано Степана Бандеру. Та замість 1832 км дорогами чотирьох країн Європи велосипедисти змогли проїхати лише 620 км Україною до кордону з Польщею.

Олександр Сирцов

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике