Чи можна пити дешеві вина?

Зараз такі часи, що люди намагаються економити на всьому. І алкогольна продукція не є винятком. Але, напевно, кожен з нас замислюється над якістю та безпечністю вина за 7-9 грн., розлитого у пластикові пляшки. "Прес-Центр" вирішив дізнатися, чи можна все-таки вживати дешеве вино.
"Бражка", а не вино
– Зазвичай дешеві вина зроблені з сурогатів. Тому, якщо ви купили товар, який коштує менше 30 грн., не тіште себе надіями, що смак такого алкогольного напою нагадуватиме справжнє вино, – говорить в. о. завідувача відділення гігієни харчування міської СЕС Віталій Жаврід. – А сама ця суміш може досить негативно позначитися на здоров’ї вашого шлунково-кишкового тракту.
Такі вина можуть виробляти і з суміші різних сухофруктів, до якої додають воду, цукор, дріжджі, ароматизатори, консерванти та барвники. В результаті бродіння такого "букету" виходить щось схоже на "бражку", яку потім освітляють та зафарбовують. Інколи, щоб виготовити вино, застосовують лише синтетичний порошок та спирт. Тому, якщо у складі зазначено, що вино ароматизоване, то без хімічних речовин тут не обійшлося.
– Коли роблять дороге та якісне вино, то сік винограду беруть лише з першого віджиму. Але із залишеної виноградної маси ще можна отримати сік, з якого потім роблять дешеве вино. Такий напій гірший за якістю та міцністю, але він у невеликій кількості здоров’ю не шкодить, – зазначає сомельє алкогольного відділу одного з черкаських супермаркетів Яна Починська. – Таке вино можна зустріти в картонних упаковках, і найчастіше виготовляють його в Криму. Напої ж у пластику та дешевші за 30 грн. ліпше не вживати.
Придивіться до етикетки
Вина, як ми знаємо, поділяються на червоні, білі та рожеві, які різняться своєю міцністю.
– Вина бувають столові, десертні, ординарні, напівсолодкі, сухі, напівсухі та марочні. Всі вони мають різний термін придатності, який обов’язково має бути вказаний на етикетці, – зазначає головний спеціаліст відділу контролю послуг реклами та розгляду звернень Черкаського обласного управління у справах захисту споживачів Лілія Ткаліч. – Раніше, якщо строк реалізації збігав, то продукцію знімали з продажу. Сьогодні ж вина, в яких по закінченню гарантійного терміну споживання не з’явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого споживання та реалізації.
Також на етикетці обов’язково має бути вказана назва держави, найменування підприємства та його місцезнаходження, знак для товарів і послуг, місткість продукту, вміст спирту, вміст цукру (крім сухих, ігристих вин), дата виготовлення (на коркові, на видимій стороні етикетки або пляшки), певний ГОСТ, ДСТУ чи ТУ, штриховий код, наявність ароматизаторів, барвників, на колекційних винах мають бути ярлики, якщо вино контрольованих за походженням назв має містити схематичну карту району, де воно виготовляється. Сертифікат відповідності та якісне посвідчення напою, при бажанні, може переглянути кожен покупець. Такі папери зазвичай перебувають на збереженні у бухгалтера магазину чи директора. Коли ж таких відомостей немає, то це говорить про неякісний товар.
Зберігайте чек!
Щоб не придбати підробку, купуйте вино лише у тих магазинах, які турбуються про свою репутацію, або у спеціалізованих закладах. Позначка "ГОСТ" у якійсь мірі гарантує те, що це вино натуральне та виноградне.
– Перед купівлею кожен має звертати увагу на колір алкогольного напою: якщо він дещо мутнуватий, то вино вживати не можна. Також у якісному вині не повинно бути осаду на стінках та на дні пляшки, – радить заступник начальника Черкаського обласного управління у справах захисту прав споживачів Віталій Бойко.
Якщо ви через необізнаність купили неякісне вино, то, за словами Віталія Бойка, вам доведеться з письмовою заявою підійти до директора магазину, у якому придбали неякісний товар. Якщо ж вам відмовили, то після цього ви маєте право звернутися до управління у справах захисту прав споживачів. А єдиним доказом буде чек, який допоможе повернути гроші.
– Для експертизи ми беремо товар не з рук споживача, а з магазину, в якому був придбаний прострочений чи неякісний товар. Адже у пляшку можна налити бозна-чого, зазвичай так роблять конкуренти, – говорить Віталій Бойко. – Ми відбираємо з партії підозрілого товару кілька зразків, які проходить лабораторний аналіз. Вино перевіряється на вміст радіонуклідів, ана-лізуються його фізико-хімічні показники, зовнішній вигляд та смак. Проте бували й такі випадки, що магазин встигав зняти з продажу фальсифіковану продукцію.
ДОВІДКА "ПРЕС-ЦЕНТРУ":
Історія вина нараховує 8000 років.
Саме тоді виноград потрапив з Малої Азії у країни басейну Середземного моря. Мистецтво виноробства було відоме вже в Єгипті, на острові Кріт та на території сучасного Ізраїлю і Палестини більш ніж 2000 р. до н.е., доказом чому є велика кількість єгипетських папірусів і кам’яних таблиць.
Вино, яке ми п’ємо зараз, з’явилося 1500 р. до н.е., разом з початком процесу колонізації греками Середземномор’я. Пізніше грецькі виноградники були захоплені римлянами, котрі розповсюдили традицію вирощування винограду на континенті. Після падіння Римської імперії вино втратило своє значення, причиною чому була навала мусульман, котрим Іслам забороняє вживання алкоголю. І тільки з розквітом християнства відродилась традиція вирощування винограду. В зв’язку з цим у всьому світі саме монахи взялися за вирощування винограду. Технологічні інновації, які принесло XVII ст., вплинули на міцність і вартість пляшок – вони стали міцніші і дешевші. Тоді ж невідомий винахідник зробив геніальне "відкриття" – придумав корок і штопор. Стало очевидним, що вино, витримане в пляшках, зберігається набагато довше, ніж бочкове. В процесі витримки вино набувало того, що ми називаємо "букетом". І саме відтоді вино потрапило на стіл до людей всієї земної кулі.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике