Наші про заяву Дмитра Медведєва: "Хто – в стійлі, а орел – на волі!"

В інформаційному полі публічне звернення Президента РФ Дмитра Медведєва до Президента України Віктора Ющенка ще не прокоментував хіба що ледачий.
Версій появи цього несподіваного (як на серпневу спокійну пору) документа безліч: від підозри, що за виступом Медведєва стоїть сам Путін, до здогадок, начебто між колишнім і нинішнім російськими президентами точиться підкилимна боротьба за владу. На Черкащині, у центрі України, політики мають своє бачення конфлікту.
МИХАЙЛО ВАКУЛЕНКО, РЕЧНИК ЧЕРКАСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВО "СВОБОДА":
– Російські владники хочуть, аби наша держава повністю залежала від їхньої політики. За президентства Володимира Путіна реалізовано перший етап російського плану. По-перше, це окупація інформаційного простору України. По-друге, цілеспрямоване формування громадської думки в Росії щодо України, нашої політики і нашого Президента. Як свідчать опитування, брати-росіяни уже сприймають нас мало не як ворогів номер два після американців і перед грузинами. На сьогодні Віктор Янукович повністю підписався під ганебною для України заявою, але виграла від цього лише Юлія Тимошенко. Наприклад, у Західній Україні синьо-біла опозиція все ж мала свої десять відсотків прихильників, але тепер вони переметнулися на бік партії "Батьківщина". Приблизно те ж саме відбувається і в центрі України, зокрема на Черкащині.
– А чи виграє від промосковської позиції Петра Симоненка та Віктора Януковича ваш кандидат в Президенти України Олег Тягнибок?
– Лідер ВО "Свобода" давно заявляв, що Україна потребує чіткої і непохитної внутрішньої політики, іншої політичної еліти, яка не принижуватиметься, не їздитиме з поклонами до Москви. Як співав нещодавно у Черкасах український бард Едуард Драч: "Бидло – в стойлі, а орел – на волі!" Хоча в літній час черкащани сприйняли грізну заяву Медведєва, як порожні слова і незрозумілі погрози. Але якщо, як на Тузлі, росіяни заберуть хоч два сантиметри нашої землі, черкащани скажуть: "Зась! Це наше!"
МАКСИМ БУЛАТЕЦЬКИЙ, ДЕПУТАТ ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКРАДИ ВІД БЛОКУ МИКОЛИ БУЛАТЕЦЬКОГО:
– Найкраще прокоментувала агресивні випади Дмитра Медведєва, як це не дивно, Польща. У Європарламенті поляки продемонстрували документальні кадри виступу Гітлера у серпні 1939 року, де він звинувачує поляків у тому ж, у чому російський владник звинувачує нині Україну. Адольфу Гітлеру теж не подобалась політика Польського уряду, трактування історичних подій і ставлення поляків до німців. Яскрава паралель, чи не правда?
– Гадаєте, історія може повторитися?
– Треба остерігатися ескалації напруги у конфліктних зонах, особливо в Криму. Ніхто в Україні насправді не "переглядає" історію, а навпаки – намагаємося з’ясувати істину. Мій батько розповідав, як у селі Великий Хутір Драбівського району голова колгоспу не здав усього зерна "в закрома Родины", а сховав між очеретами, відчуваючи біду. В селі ніхто не помер від голоду. А вони нам розповідають про неврожайні роки 1933–1934 років. Хоча ностальгія за "старими добрими" часами СРСР теж ще впливає на виборців.
– А молоде покоління українців теж заражене "ностальгією за СРСР"?
– Я повернувся учора з Маріуполя, що на Донеччині. Мої ровесники там повністю ототожнюють себе з Україною. До речі, восени цього року буде перший військовий призов юнаків, що народилися в незалежній Україні. Ці хлопці не зомбовані застарілими радянськими стереотипами. А ностальгія – як ревматизм у людей похилого віку, хвороба, на яку українська молодь не страждає.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике