При хронічному стресі поведінкою управляють звички

Португальські учені з'ясували, що при хронічному стресі поведінка залежить більшою мірою від звички, чим від наново ухвалюваних рішень, навіть коли звична поведінка даремна в нових обставинах. Також були виявлені викликані стресом структурні зміни в мозку, які викликають подібний ефект.
Щоб з'ясувати вплив хронічного стресу на поведінку, дослідники з Національного інституту здоров'я Португалії періодично протягом трьох тижнів непередбачувано піддавали групу щурів стресовим діям. Після цього терміну тварин включили в дві серії експериментів разом з контрольною групою, що не мала стресу.
У першій серії щурів навчили натискати на важіль для отримання нагороди у вигляді шматочка їжі або цукру. Потім їм забезпечили необмежений доступ до пригощання. Щури з контрольної групи перестали натискати важіль, що став даремним, тоді як ті, що піддавалися стресу, продовжували це робити, керуючись звичкою.
У другій серії завдання ускладнили: один важіль відкривав доступ до їжі, інший – до цукру. Після навчання щурам дозволили вільно користуватися однією з приманок, відключивши відповідний важіль. Тварини з контрольної групи перестали користуватися непотрібним важелем, а з експериментальної – продовжували натискати на обидва.
Дослідники проаналізували також структурні особливості мозку щурів, що піддавалися стресу. З'ясувалося, що у них понижений об'єм прелімбічної кори і дорсомедіальної частини смугастого тіла, що беруть участь в контролі цілеспрямованих дій. Також спостерігалося збільшення розмірів дорсолатеральної частини смугастого тіла, необхідної для формування звичок. Ці зміни повністю відповідали спостережуваним поведінковим особливостям.
На думку керівника дослідження Руї Кости (Rui Costa), звична поведінка може нести адаптивну функцію, економлячи резерви мозку, виснажені стресом.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике