Ми ще не бачили кризи

Від початку року виникає враження, що криза позаду. Припинив коливатися курс долара, банки почали повертати депозити, а уряд надалі наполегливо виплачує пенсії і зарплати.
Ситуація поліпшується? Виявляється, ні. На жаль, в останні місяці стабільність була лише зовнішньою. Восени Україну очікує справжня криза, яка багатьом нагадає осінь 2008 року.
Річ у тім, що за півроку не зникла жодна з причин цієї скрути. Назвемо дві основні: зменшення екс­порту й “дірки” в бю­джеті держави.
ВНЕСОК СВІТОВОЇ КРИЗИ
Зменшення експорту було б чимось далеким, якби не один факт. Іще 2008 року експорт давав 68% виробництва в нашій державі. Іншими словами, країна працювала на вивіз й отримувала основні гроші з-за кордону.
Лише за перший квартал 2009 року експорт упав до 47,6% українського виробництва. Вітчизняну продукцію перестали купувати за кордоном. Стали нікому не потрібні сляби, добрива, верстати й вантажівки. Це і є внесок світової кризи в українську.
Наприклад, 2008 року металурги щороку забезпечували країні близько 30 мільярдів доларів валютної “виручки”. Нині вони існують завдяки податковим пільгам і ледь зводять кінці з кінцями.
Аналогічна ситуація з хіміками й машинобудівниками. Понад те, якщо на початку року щось іще продавали, то в червні-липні в Україну взагалі припинився приплив валютного виторгу.
При цьому виробництво в державі знизилося на 21,6%. Для порівняння: у Росії спад становить 9,5%, а в Польщі його взагалі не було.
Ці цифри свідчать, що від зменшення експорту зазнали збитків не лише експортери. 2008-го на ввезені з-за кордону гроші вони купували українські товари й послуги. Тепер здійснювати такі придбання немає за що.
Нещодавно Світовий банк оці­нив ступінь кризи вітчизняної економіки. За його даними, 2009 ро­-ку Україна втратить 15% свого виробництва. Вперше від 1991 року економіка держави “стиснеться”.
Чи є надія, що експортери раптом продаватимуть значно більше? Такі сподівання існують, але, на жаль, для “світової майс­терні” – Китаю. Щодо нашої держави ситуація протилежна.
“Якщо до травня падіння експорту української продукції коливалося в межах 40-46%, то в травні воно становило 57%, а в перші дні липня – 60%. Триває скорочення ринків збуту вітчизняних товарів”, – каже перший зас­тупник голови секретаріату Президента Олександр Шлапак.
ГРОШЕЙ УЖЕ НЕМАЄ
Утім найглибинніша причина кризи – не в зменшенні рівня експорту.
Держбюджет увійшов у скруту на межі напруження. Від осені 2008 року підприємства різко скоротили виробництво й почали сплачувати значно менше податків. Знизилися надхо­дження від митниці – у кращі роки вона надавала половину заробітку держави. Загалом доходи до бюджетів упали щонайменше на 30-40%.
Проте не зникли витрати. Уряду, як і раніше, треба платити зарплати й пенсії. Місцеві бюджети, з яких отримують гроші лікарі та вчителі, “зависли” на шиї Кабміну. Пенсійний фонд іще від 2005-го хронічно не справлявся з навантаженням і жив за кошти з “центру”. З початку 2009 року він заборгував уряду 8,6 мільярда гривень.
Звісно, можна вітати зусилля Кабінету Міністрів. У таких складних умовах він з усіх сил намагається знайти кошти для виплат, утримує Пенсійний фонд і “Нафтогаз України”. Держава вже отримала від МВФ 7,3 міль­ярда доларів США, і незабаром надійде ще 3,3 мільярда. Кредити нададуть Світовий банк, ЄБРР, росіяни й, можливо, ЄС.
Іще близько 36 мільярдів гривень отримано шляхом стягнення податків наперед і задяки “друкуванню” грошей. Це величезна сума, якщо врахувати, що всього за півроку до державного бюджету “стягнено” 90,4 мільярда гривень.
Такі числа вказують на незаперечний факт: за перше півріччя реальне виконання бюджету становить лише 66,2%. Цей показник відображає, скільки коштів економіка під час кризи може віддати у вигляді податків. Отже, 33,8% грошей зібрано в неприродній спосіб.
Не гріх було б так напружуватися, якби уряд швидко перебудував модель бюджету, ухвалив антикризові закони й зупинив спад економіки. Якби відмовився від частини пільг населенню і “заморозив” зарплати й пенсії. Що завгодно, аби усунути величезний розрив між доходами й витратами скарбниці.
У реальності ж цього не сталося. Економіку не відновлено. Бюджет не змінено.
“Через падіння ВВП різко скоротилася дохідна база, однак адекватно не переглянуто бю­джетні зобов’язання. Різко збіль­шується потенційний дефіцит бюджету, в тому числі через позабюджетні соціальні фонди, місцеві бюджети і “Нафтогаз України”, – зазначив економіст Світового банку Руслан Піонт­ківський.
На 2009 рік Світовий банк прогнозує дефіцит бюджету в розмірі 6,5% ВВП, або 60 міль­ярдів гривень. Саме таким буде недобір, який КМ повинен буде закрити. З яких джерел – наразі незрозуміло.
Днями опублікували підсумки опитування, яке проводив Нацбанк серед українських підприємств. 86,2% компаній вважають, що в наступні 12 мі­сяців в Україні триватиме спад. 21,8% упевнені, що їх становище погіршиться, а 56,6% – не зміниться.
Підприємства не найматимуть людей, не вкладатимуть гроші в розвиток і навіть не залучатимуть кредити. Отже, вони не нададуть більше податків. Але бюджету потрібні гроші. Де ж їх узяти?
Наразі на це запитання немає відповіді. Переплата податків у травні досягла 11,3 мільярда гривень. Не відшкодований під­при­єм­ствам ПДВ – 14,7 мільярда гривень. Окрім того, уряд змусив Нацбанк надрукувати близько 10 міль­ярдів гривень. Усі вони можуть дати ще, але небагато. МВФ теж надасть нескоро й незначну суму.
Так, єдина надія – “друкар­ський верстат” Нацбанку. Але й тут у Кабміні мало простору для маневру. Видаючи кредити, МВФ змусив Україну обмежити “друкування” гривні.
Отже, грошей не буде. І це безпосередньо стосується пенсіонерів і працівників бюджетної сфери. Вони повинні зрозуміти, що в першому півріччі уряд вичерпав усі можливості підтримувати соціальні виплати на високому рівні. І від серпня прогнозують перші проблеми з виконанням бюджету. Джерел фінансування не залишилося. Це означає, що почнуться затримки з виплатами. Чи надовго – складно сказати, але цілком зрозуміло, що до кінця 2009 року легше не стане. Краще підготуватися заздалегідь, бо ми ще не бачили кризи.
Михайло Кухар, головний редактор журналу “МЫСЛЬ”

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике