Премьер-лига Украины. 4-й тур. "Карпаты" - "Заря". Получасовая феерия

Два різні тайми. Перший – важкий і не надто цікавий, другий – багатий на моменти і на голи. У першому «Зоря» надійно тримала оборону, ламала абсолютно все, що створювали «Карпати». Не можна сказати, що «Карпати» не старалися, але одних старань виявилося замало. Словом, було доволі нудно, і вихід гравців на другий тайм уболівальники вітали без особливого натхнення, очікуючи на ту саму в’язку гру. Вийшло ж усе навпаки. … У п’ятницю ввечері Вільям Роша Батіста приїхав до Львова. Він не міг сказати достовірно: гратиме про «Зорі» чи ні. Хоча, за кілька днів до матчу Олег Кононов розповів, що теоретично, бразилець, який кілька років грав за «Карпати», може вийти на поле. Ясна річ, мова і не йшла про достатню кількість часу, аби себе проявити. При сприятливому результаті, можна було б очікувати появи форварда на кілька хвилин, аби привітатися з уболівальниками. Ясно, що новина про підписання контракту з Батістою знайшла як прихильників так і противників. Перші переконували других, що Кузнецову просто необхідний партнер такого ж таранного типу. Другі казали, що Батіста вже залишив в «Карпатах» усе, що міг і нічого нового він не покаже. Як виявилося, і перші і другі – праві. Батіста дуже вдало увійшов у гру, замінивши втомленого Кузнецова. Справді, Сергій – просто феноменальний роботяга, який усі 90 хвилин бігає від штрафного до штрафного, відпрацьовує в обороні і забиває суперникам голи. Ясно, що з таким темпом не можливо на рівні відігравати усі 90 хвилин, а замінити його було просто ніким. Тож Батіста – чудова альтернатива. А щодо того: покаже щось нове чи не покаже… показав, що й надалі єдина його мета на полі – забити гол. Відомо, що бразилець не поспішає розлучатися з м’ячем, на відміну від того ж Кузнецова, який завжди охоче поділиться з партнером. Так сталося і цього разу. На 90-й хвилині матчу, «Зоря» знову (востаннє у цій грі) жахливо зіграла в обороні і Батіста в оточенні гравців суперника спробував відпасувати на вільного Худоб’яка, який набігав на порожні ворота. М’яч до Худіка не потрапив, бо зачепив руку Грінченко. Фол був на лінії штрафного, суддя призначив пенальті. Гості не сперечалися. В усіх відразу виникло запитання: хто битиме? Ані травмованого Ощипка, ані заміненого Кузнецова, на полі вже не було. До м’яча відразу підбігли Артем Федецький та Батіста. Почалася суперечка. Олег Кононов, очевидно, дав вказівку, що пробивати має Артем. Але бразилець таки вициганив м’яча і забив. Хочете вірте, хочете ні, але Батіста по суті поцупив в Федецького два голи. Адже окрім пенальті, третій гол у ворота Шуховцева (за два останні матчі він пропустив від «Карпат» 9 голів) теж забив Федецький. Зарахували його, правда, на Батісту. Діло було так: Сергій Зеньов у падінні віддав точну передачу на абсолютно вільного Батісту, який спершу хотів забити в один дотик, підрізавши м’яча над голкіпером. Але той зумів таки відбити круглого, правда, зробив це напрочуд невдало – м’яч знову опинився в бразильця. Після штовханини гравці «Карпат» таки нанесли два удари. Обидва, як виявилося, стали гольовими. Справа в тому, що Батіста копнув Федецького в ногу, а вже від ноги Артема м’яч влетів у ворота. Такий-от колективний гол. Та все ж, два останні голи – не показник. Приємно, звичайно, що Баті-гол так ефектно повернувся, але гру зробив не він (та й не він мав її робити), а зробили це ті, від кого така місія вимагалася. «Зоря» почала гаснути на 60-й хвилині, коли Денис Кожанов з’їв на фланзі Микиту Каменюку. Правий нападник віддав ідеальну передачу під удар Худоб’яку, який опинився прямо по центру воріт. Луганчани ще не встигли переміститися, а Ігор вже біг святкувати гол: він не сильно, але дуже точно тицьнув м’яча у кут воріт. Це взяття воріт команда присвятила Тарасу Петрівському, який нещодавно став батьком. Сам Тарас, до речі, знову провів дуже хороший матч – він був надійний в обороні і часто підключався до атак. Але гол Худоб’яка не став вирішальним. Після нього «Зоря» ще намагалася огризатися, хоча вже не так активно, як це робила до цього. Повністю деморалізував гостей гол-красень від Сергія Кузнецова. Передачу нападнику зробив все той же Денис Кожанов – безперечно, один з найкращих у цій грі (самому Денису, в обох випадках, пасував Олег Голодюк). Не скористатися таким точним і красивим навісом було б гріхом. Тож Кузнецов, хоч і знаходився в оточенні двох захисників, зумів вставити свою голову і скорегувати м’яча у самісіньку дев’ятку воріт Шуховцева. Отут і можна було б крапку ставити, бо гравці «Зорі» опустили руки і дозволили Батісті відзначити своє повернення. До речі, Батіста спокійно міг стати і автором хет-трику, якби не запоров вихід сам-на-сам. Тож 4:0. Про єврокубкові заяви керівництва ще рано, звісно, говорити, але добре, що є приводи про них бодай згадати… Статистика матчей субботыПослематччевая пресс-конференция
Два різні тайми. Перший – важкий і не надто цікавий, другий – багатий на моменти і на голи. У першому «Зоря» надійно тримала оборону, ламала абсолютно все, що створювали «Карпати». Не можна сказати, що «Карпати» не старалися, але одних старань виявилося замало. Словом, було доволі нудно, і вихід гравців на другий тайм уболівальники вітали без особливого натхнення, очікуючи на ту саму в’язку гру. Вийшло ж усе навпаки.
… У п’ятницю ввечері Вільям Роша Батіста приїхав до Львова. Він не міг сказати достовірно: гратиме про «Зорі» чи ні. Хоча, за кілька днів до матчу Олег Кононов розповів, що теоретично, бразилець, який кілька років грав за «Карпати», може вийти на поле. Ясна річ, мова і не йшла про достатню кількість часу, аби себе проявити. При сприятливому результаті, можна було б очікувати появи форварда на кілька хвилин, аби привітатися з уболівальниками.
Ясно, що новина про підписання контракту з Батістою знайшла як прихильників так і противників. Перші переконували других, що Кузнецову просто необхідний партнер такого ж таранного типу. Другі казали, що Батіста вже залишив в «Карпатах» усе, що міг і нічого нового він не покаже.
Як виявилося, і перші і другі – праві. Батіста дуже вдало увійшов у гру, замінивши втомленого Кузнецова. Справді, Сергій – просто феноменальний роботяга, який усі 90 хвилин бігає від штрафного до штрафного, відпрацьовує в обороні і забиває суперникам голи. Ясно, що з таким темпом не можливо на рівні відігравати усі 90 хвилин, а замінити його було просто ніким. Тож Батіста – чудова альтернатива. А щодо того: покаже щось нове чи не покаже… показав, що й надалі єдина його мета на полі – забити гол. Відомо, що бразилець не поспішає розлучатися з м’ячем, на відміну від того ж Кузнецова, який завжди охоче поділиться з партнером. Так сталося і цього разу.
На 90-й хвилині матчу, «Зоря» знову (востаннє у цій грі) жахливо зіграла в обороні і Батіста в оточенні гравців суперника спробував відпасувати на вільного Худоб’яка, який набігав на порожні ворота. М’яч до Худіка не потрапив, бо зачепив руку Грінченко. Фол був на лінії штрафного, суддя призначив пенальті. Гості не сперечалися. В усіх відразу виникло запитання: хто битиме? Ані травмованого Ощипка, ані заміненого Кузнецова, на полі вже не було. До м’яча відразу підбігли Артем Федецький та Батіста. Почалася суперечка. Олег Кононов, очевидно, дав вказівку, що пробивати має Артем. Але бразилець таки вициганив м’яча і забив. Хочете вірте, хочете ні, але Батіста по суті поцупив в Федецького два голи. Адже окрім пенальті, третій гол у ворота Шуховцева (за два останні матчі він пропустив від «Карпат» 9 голів) теж забив Федецький. Зарахували його, правда, на Батісту.
Діло було так: Сергій Зеньов у падінні віддав точну передачу на абсолютно вільного Батісту, який спершу хотів забити в один дотик, підрізавши м’яча над голкіпером. Але той зумів таки відбити круглого, правда, зробив це напрочуд невдало – м’яч знову опинився в бразильця. Після штовханини гравці «Карпат» таки нанесли два удари. Обидва, як виявилося, стали гольовими. Справа в тому, що Батіста копнув Федецького в ногу, а вже від ноги Артема м’яч влетів у ворота. Такий-от колективний гол.
Та все ж, два останні голи – не показник. Приємно, звичайно, що Баті-гол так ефектно повернувся, але гру зробив не він (та й не він мав її робити), а зробили це ті, від кого така місія вимагалася. «Зоря» почала гаснути на 60-й хвилині, коли Денис Кожанов з’їв на фланзі Микиту Каменюку. Правий нападник віддав ідеальну передачу під удар Худоб’яку, який опинився прямо по центру воріт. Луганчани ще не встигли переміститися, а Ігор вже біг святкувати гол: він не сильно, але дуже точно тицьнув м’яча у кут воріт. Це взяття воріт команда присвятила Тарасу Петрівському, який нещодавно став батьком. Сам Тарас, до речі, знову провів дуже хороший матч – він був надійний в обороні і часто підключався до атак.
Але гол Худоб’яка не став вирішальним. Після нього «Зоря» ще намагалася огризатися, хоча вже не так активно, як це робила до цього. Повністю деморалізував гостей гол-красень від Сергія Кузнецова. Передачу нападнику зробив все той же Денис Кожанов – безперечно, один з найкращих у цій грі (самому Денису, в обох випадках, пасував Олег Голодюк). Не скористатися таким точним і красивим навісом було б гріхом. Тож Кузнецов, хоч і знаходився в оточенні двох захисників, зумів вставити свою голову і скорегувати м’яча у самісіньку дев’ятку воріт Шуховцева. Отут і можна було б крапку ставити, бо гравці «Зорі» опустили руки і дозволили Батісті відзначити своє повернення. До речі, Батіста спокійно міг стати і автором хет-трику, якби не запоров вихід сам-на-сам.
Тож 4:0. Про єврокубкові заяви керівництва ще рано, звісно, говорити, але добре, що є приводи про них бодай згадати…
Статистика матчей субботыПослематччевая пресс-конференция
Загрузка...

Источник: ПРО ФУТБОЛ | Прочитать на источнике