Глобальна організація бухгалтерів розробила принципи податкових систем 21 сторіччя

Податкові системи повинні бути більш відкритими, прозорими, а також сприяти впровадженню нових екологічно чистих технологій – йдеться у новому програмному документі АССА (Асоціації присяжних сертифікованих бухгалтерів). У той же час, поки що немає упевненості, що можливе ухвалення Податкового кодексу в Україні приведе українську податкову систему у відповідність до глобальних стандартів. Повідомляє прес-служба АССА
Новий програмний документ АССА під назвою «Податкові принципи: від Адама Сміта до Барака Обами» пропонує 12 нових засад, які чітко роз’яснюють суть ефективної та справедливої системи оподаткування. Вона спирається на введений Адамом Смітом у “Багатстві націй” канон, котрий твердить, що податки повинні бути рівними, зрозумілими, прийнятними та ефективними.
Наталя Вовчук, голова представництва АССА в Україні, країнах Прибалтики та Кавказу, зазначила: “Застосування правил, визначених навіть найвидатнішими мислителями, до сучасної системи оподаткування в умовах складної економіки сьогоденного світу є вкрай непростим завданням. Центральною для АССА є необхідність забезпечення урядами країн реальної підзвітності їх податкових систем – люди повинні розуміти чому вони сплачують податки”.
Чез Рой-Чоудхурі, керівник напрямку оподаткування ACCA говорить: “Законодавча база повинна бути зрозумілою – ніяких прихованих податків або їх необґрунтованого росту. Режим повинен бути однаково зручним як для бізнесу, так і для приватних осіб. Крім того, обсяг оподаткування необхідно звести до мінімуму, зокрема задля підтримки малого бізнесу та підприємництва, для яких цей тягар є найважчим. Оподаткування може бути елементом управління поведінкою. У нашому документі ми говоримо про необхідність у застосуванні державною владою податкової політики, як інструменту сприяння сталому розвитку”.
Поміж 12 засад можна виділити п’ять основних:
• Простота та стабільність оподаткування – законодавча база повинна бути якомога простішою та доступнішою, з метою її кращого розуміння та виконання. В усьому світі компанії майже два місяці на рік витрачають на виконання своїх податкових зобов’язань – 15 днів на податки з прибутку підприємств, 21 день на податки та внески на робочу силу та 21 день на споживчі податки.
• Мінімізація / Ухилення – Існує різниця між мінімізацією суми оподаткування, що є цілком законним, та ухиленням від податків, що законним не є. Заплутані схеми податкового планування подібні до занадто складних банківських продуктів, що призвели до катастрофічних наслідків у банківській системі. Податкове законодавство повинне бути зрозумілим та незмінно уникати дій, направлених на створення короткострокових фінансових вигод за рахунок перспективних цінностей.
• Ефективність – Податкова система повинна діяти ефективно, забезпечуючи надходження коштів у державну скарбницю та перешкоджати витоку податків і розбудові тіньової економіки. Система повинна бути раціональною і з точки зору платників податків, дозволяючи останнім безперешкодно виконувати свої зобов’язання. Ефективне подолання бюрократичних перепон також вкрай важливе для малого бізнесу, адміністративний тиск на кожного представника якого в п’ять разів більший ніж у великих компаніях.
• Конкурентоспроможність податків – Глобалізація бізнесу означає для країн необхідність забезпечення конкурентоспроможності податкових ставок та більш дружньої їх регламентації по відношенню до платника. Небезпека конкуренції полягає у занижених ставках, які уможливлюють офшорні податки (offshore tax), або системах з фіксованою податковою ставкою, що може призвести до перетягування інвестицій між країнами та підривати вже існуючі міжнародні фінансово-правові ініціативи. ACCA дотримується принципу самовизначення нації у врегулюванні власного податкового клімату в умовах всесвітнього конкуренції, однак країни повинні усвідомлювати ймовірність зворотних дій та торгових війн, спричинених надмірним зниженням обсягів оподаткування бізнесу.
• “Зелені” податки – Податки, що змінюють поведінку – Необхідно пропагувати ідею “перерозподілу податків” шляхом підвищення «вуглецевих» податків, пов’язаних з використанням викопних видів палива та відповідного зменшення податкових ставок на заробітну плату, прибуток та діяльність корпорацій. Уряди країн повинні застосовувати податкову політику, як інструмент позитивних змін, заохочуючи інвестування у нові екологічно чисті технології у якомога більшій кількості галузей економіки. У комплексі зі зниженням податкового рівня, “зелені” податки повинні розглядатися скоріше як позитивний крок, аніж загроза платникам податків.
“Оподаткування – це динамічний економіко-соціальний інструмент, природа якого повинна невпинно змінюватися у процесі розвитку секторів національної економіки та бізнесу. Наприклад, 20 років тому ніхто навіть не чув про “зелені” податки. Проте деякі незаперечні постулати часів Сміта до сьогодні не втрачають своєї актуальності.”, – підсумовує пан Рой-Чоудхурі.
Наскільки відповідають українські податкові реалії сучасним глобальним принципам, коментує Олександр Черінько, член АССА, менеджер податково-юридичного департаменту «Делойт енд Туш»:
«Порівнюючи теперішню податкову систему України з головними принципами податкової системи 21 сторіччя, що викладені у програмному документі АССА, я хотів би відзначити брак прозорості і стабільності, як основні відмінності. Зараз податки в Україні адмініструються через велику кількість законів і підзаконних актів. Існуючі податкові закони часто містять неоднозначні та нечіткі положення, які або не мають точного трактування, або ж допускають застосування кількох різних трактувань.
Ситуація точно не покращується через часті та непослідовні зміни до законодавства, які часто вносяться законами, що не мають впливати на податкову систему взагалі. Нещодавно ми були свідками тривожної тенденції, коли уряд намагався змінити особливості оподаткування ПДВ, - а це має право робити лише Верховна Рада.
Так само поки що немає упевненості, що можливе ухвалення Податкового кодексу приведе до українську податкову систему у відповідність до глобальних стандартів.»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике