Дивізія “Галичина” в запитаннях і відповідях

“Дивізія “Галичина” у запитаннях і відповідях ветеранів”, така книжечка вийшла у Львові. Кожен охочий міг поставити через інтернет запитання дивізійникам. Троє колишніх вояків дивізії Ваффен-СС “Галичина” відповідали на них, щоб люди могли дізнатися правду про події Другої світової війни.

Понад 80 тисяч людей зголосилися добровільно йти в ряди дивізії. Вони усвідомлювали, що ніхто дарма не дає їм зброї та не проводить вишкіл, але водночас вони розуміли, що настав час воювати за волю України, вони не мали бажання йти в Червону Армію.
Серед добровольців був і 17-річний Леонід Муха, наро­джений у Варшаві в родині петлюрівського емігранта.
“Пішов у дивізію за велінням серця. Мене так виховали в сім’ї – в любові й повазі до свого народу, я не міг інакше. Бо знав, що Україні потрібна незалежність”.
Дивізійник воював у Словаччині й Австрії, де й опинився в госпіталі. Як українця американці передали його радянській владі. Вісім років Леонід Муха провів у ГУЛАГ. Після звільнення оселився з дружиною на Львівщині, де донині мешкає в Миколаєві. Л. Муха міг емігрувати до США чи Польщі, проте ніколи не мав такого бажання.
“Мене американці пораненого передали, бо сказав, що я – українець. Якби назвався поляком, то потрапив би в Польщу, де народився. Міг опинитися в Америці, якби не сказав правди. Але я не міг так учинити і приховувати, що є українцем”.
Дивізію ніде не засудили
Три дивізійники – Леонід Муха, Богдан Маців і Роман Колісник (останні мешкають у Канаді) відповідають на численні запитання користувачів інтернету. Зокрема, підтверджуючи непричетність дивізії “Галичина” до злочинів СС, вони як факт наводять те, що ні в Словаччині, ні в Югославії, ні в Австрії її не засудили в жодних злочинах. Одразу після війни англійці й американці перевіряли всіх дивізійників, а прем’єр-міністр Канади, де мешкало багато українських вояків, викликав для перевірки Комісію судді Жуль Дешена. Після двох років ретельного контролю, членам дивізії не висунуто обвинувачень у воєнних злочинах.
На запитання, яка правильна назва дивізії – “Галичина” чи СС “Галичина”, дивізійники пояснюють, що “СС” – це хибне сприйняття. Адже дивізія належала до військових збройних сил, Ваффен СС, а не до елітарних чистокровних німецьких частин, пов’язаних із каральними завданнями. Усі чужинецькі дивізії підпорядковувалися військам Ваффен СС, наголошує Леонід Муха.
Назви чистокровних німе­цьких дивізій починалися із СС, а чужинецькі – Ваффен СС. Загалом було створено 38 дивізій, із них 22 – чистокровні німецькі й 16 – іноземні.
Вибір бездержавного народу був непростий
Чимало запитань стосуються й озброєння вояків дивізії, архівів, ставлення до українців німецьких вояків.
Книга розрахована на громадян України, а не на дивізійників, яких щороку меншає, за­значив упорядник Ярослав Сватко. Важливо пояснити, в яких непростих умовах жили люди, були бездержавним народом, чому і як вони робили вибір і яку велику ціну заплатили в житті, коли їхню державу роздирали дві імперії. “Як можна називати Леоніда Муху – людину, наро­джену в емігрантській родині у Варшаві колаборантом? Чому він мав іти в Червону Армію, а не в іншу?..”
Книжечка “Дивізія “Галичина” в запитаннях і відповідях ветеранів” вийшла тиражем тисяча примірників. Її автори й упорядники сподіваються, що на прикладі долі трьох дивізійників чимало людей оцінить трагічне історичне минуле, відкриє для себе правду про події 65-річної давності.

Галина Терещук , радіо “Свобода”

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике