Гренландські скелі допомогли з'ясувати минуле Місяця

За появу місячних кратерів відповідальні комети, а не астероїди, як вважалося досі. Результати роботи, в якій учені наводять обгрунтування цього висновку, опубліковані в журналі Icarus. Стисло про роботу пише New Scientist.
Місяць, як і Земля, утворився близько 4,5 років тому з гігантської хмари пилу і газу. Після формування поверхня небесних тіл була відносно рівною. Через 600 мільйонів років, в період Пізнього важкого бомбардування, астероїди і комети залишили на Землі і Місяці безліч вм'ятин і кратерів.
До теперішнього часу вважалося, що головними "архітекторами" місячного рельєфу були астероїди. Автори нової роботи вирішили перевірити це переконання, проаналізувавши дані про вміст важкого елементу іридію в скелях Гренландії. Іридій в основному зосереджений в надрах Землі; на поверхню планети його приносять комети або астероїди. Кінцевий вміст цього елементу в породі залежить від типу "перевізника".
Комети рухаються швидше за астероїди, а їх орбіти навколо Сонця більш витягнуті. При зіткненні з іншим космічним об'єктом утворюється велика пилова хмара, частина якої (разом з іридієм) несеться назад в космічний простір. Стовп пилу при падінні астероїда значно менший, відповідно, більше іридію залишається на поверхні небесного тіла.
Згідно з розрахунками учених вміст в породах Землі та Місяця іридію, що залишився після зіткнення з астероїдами, мав складати від 18 тисяч до 10 тисяч частин елементу на мільярд частин. Комети залишають після себе від 130 до 10 частин іридію на мільярд частин.
Аналіз гренландських скель, вік яких складає близько 3,8 мільярдів років (це одні з найстародавніших скель на Землі), показав, що вони містять 150 частин іридію на мільярд частин. При вивченні зразків місячної породи, доставлених місією "Аполлон", був отриманий результат 10 частин іридію на мільярд частин.
Якщо висновок групи дослідників вірний, і під час Пізнього важкого бомбардування на Місяць і Землю потрапляли в основному комети, то на кожен квадратний метр нашої планети мало доводитися близько 3400 тонн кометного льоду. Навіть з урахуванням того, що приблизно половина цього льоду поверталася назад до космосу, кількості, що залишилася, вистачило б для заповнення всіх земних водоймищ.
Колеги авторів нового дослідження зазначають, що воно є дуже цікавим, і, швидше за все, викличе нову хвилю дебатів з приводу походження місячних кратерів. На початку року астрономам вперше сталі доступні дані про зміст тих з них, які розташовані на неосвітленій стороні Місяця. У жерла невивчених до цих пір кратерів заглянув індійський зонд "Чандраян-1".

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике