Секрети соцпакета

В оголошеннях про прийом на роботу часто трапляється фраза "плюс соціальний пакет". Що криється за цим терміном – гарантовані державою норми трудового законодавства чи якісь додаткові блага?
Є кошти – є пільги
– Слід чітко розрізняти гарантовані державою норми трудового законодавства і соціальний пакет, який містить додаткові пільги і бонуси, не закріплені у трудовому законодавстві. Їх роботодавець може надавати на власний розсуд, – пояснює головний спеціаліст з питань колдоговірної роботи Федерації профспілок області Олександр Леончик. – Соціальний пакет – це важливий інструмент мотивації персоналу до більш активної і продуктивної праці. На одних підприємствах складовою соцпакету може бути 13-та зарплата, часткова оплата лікувально-оздоровчих путівок або безкоштовне чи здешевлене за рахунок дотацій харчування, інші пільги. Усе залежить від фінансових можливостей роботодавця.
За законом, усі додаткові соціальні пільги і бонуси, якщо вони узгоджені між роботодавцем і профспілковим комітетом, повинні бути оформлені у рамках колективного договору. Коли колдоговір підписаний, його виконання стає обов’язковим. Якщо змінюються обставини і роботодавець не має можливості виконувати взяті на себе зобов’язання, слід укладати новий колдоговір з відповідними поправками.
Існують й інші форми офіційного закріплення додаткових зобов’язань роботодавця перед найманим працівником. Це може бути рішення наглядової ради, зборів акціонерів, генерального директора або голови правління.
Та яким би юридичним документом не закріплювалися додаткові соціальні пільги, їх встановлення можливе лише з власної доброї волі роботодавця, який може забезпечити їх виконання за рахунок коштів із власного прибутку.
Не все вимірюється грошима
Здавалося б, для чого роботодавцю додатковий головний біль – відповідальність за виконання пакета зобов’язань перед трудовим колективом. Чи не простіше замінити пільги на гроші?
– Теоретично, ті кошти, які йдуть на реалізацію соціального пакета, можна розподілити між усіма працівниками у вигляді підвищеної зарплати, – розмірковує голова профкому ВАТ "Азот" Віра Малікова. – Але немає гарантій, що ці гроші будуть витрачені саме на соціальні потреби – скажімо, на оздоровлення, навчання. Ми ж зацікавлені, щоб люди не хворіли, аби менше витрачати коштів на оплату лікарняних. Тому забезпечуємо робітників пільговими путівками на море, в санаторії. Тобто, вигода тут взаємна.
Особливо дбаємо про здоров’я матері й дитини. Як тільки робітниця надає довідку про вагітність, вона може, не виходячи на роботу, отримувати середньомісячну зарплату аж доки не піде у декретну відпустку. Вважаю, це державницький підхід до розв’язання демографічної проблеми.
Закріпленню кадрів на виробництві сприяє й те, що при виході на пенсію за кожен відпрацьований на "Азоті" рік працівник отримує по 100 грн. винагороди.
У нинішніх умовах непросто утримувати на плечах підприємства вантаж соціальних зобов’язань, – говорить Віра Іванівна. – Їх перелік затверджений у 10-му пункті колективного договору. Але наше керівництво робить усе можливе, щоб захистити колектив у соціальному плані особливо у нелегкий період економічної кризи.
Соціальні пакети "худнуть"
– З кожним роком усе більше вітчизняних підприємств вимушені зводити до мінімуму соціальні пільги для своїх працівників або скасовувати їх взагалі, – констатує Олександр Леончик. – Намагаються не підкорятися складним економічним обставинам готельний комплекс "Дніпро", ЗАТ "Черкасивторресурси". На 60% наповнюючи міський бюджет Умані, ВАТ "Уманьферммаш" дбає про соціальний захист колективу, підтримує спортивний рух і навіть фінансує футбольну команду.
На жаль, таких підприємств стає усе менше, адже кожне витрачає на соціальні пільги стільки, скільки може собі дозволити. Зазвичай ці кошти на рік становлять приблизно місячну зарплату працівника. По Україні на одного працівника витрачається на "соціалку" мізерна сума – 200-220 грн. Для порівняння, за радянських часів її розмір сягав 3-3,5 місячної зарплати на рік.
Переможе соціальна привабливість бізнесу
З’являться й нові форми соціальної підтримки. Окрім традиційних пунктів до соціального пакета сучасні фірми та компанії включають медичну страховку, мобільний зв’язок, витрати на бензин, навіть вартість найманого житла. Для працівників вищої ланки здійснюється оплата навчання на семінарах (в т. ч. й за кордоном), участь у тренінгах. Відбувається взаємовигідне партнерство – за кошти роботодавця персонал удосконалюється професійно і завжди перебуває у "діловій формі".
Завтра виграють ті роботодавці, які сьогодні, навіть за кризових умов, зможуть зберегти соціальну привабливість свого бізнесу і запропонувати найманим працівникам найпривабливіший соціальний пакет.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике