Розлучення, смерть близьких, конфлікти на роботі та в сім’ї, непорозуміння з друзями викликають стреси, які дуже боляче б’ють по здоров’ю. Як їх уникнути чи хоча б обмежити їх вплив? Про це кореспондентові “Газети” розповідає керівник Львівського міського психотерапевтичного центру Мирон Островський.
– Стресові впливи на живий організм бувають різними – не тільки психологічними: фізичний (температурний, радіаційний), біологічний (інфекційній, токсичний), хімічний тощо. Навіть вакцинація є стресом, який, утім, не виводить організм із рівноваги, а тренує, адаптує, “загартовує”. Стрес призводить до розрегулювання тимчасово чи надовго рівноваги в організмі. Маю на увазі рівновагу гормональну, судинну та, знову ж таки, температурну, хімічну, але вже всередині організму. Надпотужній зовнішній уплив може призвести до ламання внутрішньої стабільності, тобто гомеостазу організму. Стрес відносно малої інтенсивності тренує. Це саме можна сказати і про психологічний стрес. Якщо він такого рівня, що не руйнує організм, то стане надбанням на майбутнє. Саме тому під час наших групових занять даємо людям незначні дози стресу, що мають “загартувати психологічно” організм людини та навчити долати стресові ситуації в майбутньому.– Чим може допомогти ваш центр? І на якому етапі людина має звернутися до лікаря-психотерапевта?– Ми допомагаємо не лише населенню, а й методично – психотерапевтам, які працюють у лікувальних установах міської мережі охорони здоров’я. Разом із кафедрою сімейної медицини Львівського медуніверситету виконуємо освітню програму для сімейних лікарів міста в питаннях профілактики, діагностики, збереження і зміцнення психічного здоров’я населення. Бо, як-то кажуть, кожному психотерапевтові потрібен свій психотерапевт. Тому люди повинні звертатися до психотерапевтів у кожному випадку, коли відчують, що потребують допомоги. Навіть тоді, коли це потрібно для профілактики, або коли людина хоче змінити своє життя на краще. – Як зазвичай ви здійснюєте допомогу?– Дуже часто люди самі дають нам цю підказку, досить лише поговорити з ними. Якщо бачимо, що потрібна допомога й одних порад не достатньо, то призначаємо ліки або заняття в групі. Нерідко радимо звернутися до інших вузькогалузевих спеціалістів, наприклад, невролога, психіатра, кардіолога, соціального працівника чи навіть юриста. – Представники яких професій найбільше потерпають від стресів?– Зокрема, люди вашої професії, вчителі, менеджери середньої та вищої ланки, бізнесмени. Причиною цього є різко зрослий темп життя, високий рівень інформатизації суспільства, тривалість й інтенсивність праці. Якщо раніше на підприємствах був восьмигодинний робочий день, то тепер люди працюють значно більше, що впливає на психологічне здоров’я.Окрім того, є люди з надмірною відповідальністю, в яких стреси виникають через особливості їхнього характеру. – Скільки часу потрібно працювати, щоб уникнути неприємних стресових розладів?– Скажу так: для профілактики варто урізноманітнити свою діяльність. Людям, які працюють фізично, у вихідні, можливо, не зайве полежати на дивані перед телевізором. Зате особам розумової праці варто поспішити на дачу, в ліс, у гори, словом, на природу. Якщо я вперто “застрягну” над написанням якоїсь статті чи реферату, то нічого доброго з цього не вийде, якщо не послухаю музику, не відвідаю театр, не поїду на природу побути на самоті. Був молодшим – “гімнастикував”. Та навіть під час наших сеансів чергуємо аналітичні підходи для пацієнтів із релаксаційними техніками, щоб ширше використати можливості й резерви організму з метою оздоровлення. Те саме й під час будь-якої діяльності. Якщо змінювати, чергувати поле діяльності, то можна довго працювати продуктивно й без стресу. Однак, на жаль, єдиною зміною діяльності часто є спільний перекур. – Що робити, коли не спиться? Чи можна вживати снодійне? Наприклад, я чомусь налаштований категорично проти нього. – Дуже добре робите. До нас часто приходять люди, які “підсіли” на снодійні пігулки. Тут слід бути дуже обережним, бо значно легше прив’язатися до транквілізатора чи сильного снодійного, а от позбутися залежності дуже непросто. – Деякі психотерапевти приписують своїм пацієнтам гомеопатичні препарати... – Радше гомеопати приписують, а деякі психотерапевти не заперечують. Психічні порушення організму може спричинити, зокрема, брак якихось мікроелементів чи вітамінів. А гомеопатичний середник дає організму підказку, чого саме бракує. Загалом гомеопатія – це лікування подібного подібним. Певною мірою ми також використовуємо ці методи, коли даємо мікродози психологічного стресу нашим пацієнтам. – Й останнє запитання: чи завжди варто уникати стресів?– Повністю уникнути їх неможливо й не потрібно, бо ми тоді атрофуємо свою резистентність до стресу. Часом сама втеча від стресу може стати стресом, а відтак – хворобою, неврозом. Уникати необхідно великих стресів. Головне те, що люди повинні навчитись якомога легше сприймати їх і, крім того, вміти розслаблятися. Час від часу варто критично подивитися на власне житло, можливо, змінити кольори, переставити меблі, прочитати якусь цікаву книжку чи піти до театру. Словом, людина мусить жити цікавим різноманітним життям. І тоді стреси оминатимуть її боком. Так само, як на свою оселю, можна подивитися і на себе самого, змінитися, якщо щось не влаштовує довкола. Зміни потрібно починати із себе, а вже потім братися за “весь світ”.
Розмовляв Василь Худицький
Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Часом сама втеча від стресу може стати стресом"