Мешканців центру Львова поменшає вдвічі

Розмова з Володимиром Швецем, директором інституту “Укрзахідпроектреставрація”
Криза-кризою, а охочих будувати в центрі Львова готелі не меншає. Водночас не вщухають суперечки навколо того, якими вони мали б бути – наслідувати стилі попередніх епох чи створювати щось нове. На жаль, львів’яни не сприймають нові архітектурні ідеї, про що свідчить споруджений кілька років тому офіс “Укрсоцбанку”. Втім питання, напевно, значно ширше – яким на загал бути центру Львова, як має змінюватися він і його мешканці? Про це – розмова з архітектором, директором інституту “Укразахідпроектреставрація” Володимиром Швецем.– Пане Володимире, попри економічну кризу, інвестори таки мають намір будувати в центрі Львова нові готелі. Якою мірою їх проекти вписуються у сформоване історичне середовище?– Починати відповідь треба з принципового питання. Заповнення місць, які раніше були забудовані, – напевне, правильний шлях. Наш інститут свого часу почав проект відновлення втраченої забудови. У деяких інших випадках, як-от, наприклад, будівництво готелю на Цитаделі, це питання складніше, бо йдеться про новий об’єкт, якого раніше не було. Те саме стосується готелю на місці колишнього музею ПрикВО. Поява таких серйозних об’єктів – це зміна архітектурного характеру міста. Варто виходити з антропогенного навантаження на центр. Очевидно, збільшувати кількість житла в середмісті недоцільно, оскільки воно має задовольняти низку санітарних вимог. Тому створення готелів різного класу та рівня – найкраще рішення. Однак залишається проблема транспорту постояльців. Наступне – якими мають бути готелі та що робити з археологією, пам’ятками? І тут серед фахівців виникають основні суперечки. Вони не сперечаються про сам факт і функцію забудови. Ідеться про те, як будувати і що зберігати та вважати пам’яткою? Археологія свідчить, що в центрі міста не було незабудованих територій. Наше законодавство зобов’язує зберігати те, що варто зберегти, решту треба зафіксувати. Наприклад, досі так і не забудовано площа, що її відводили під готель “Золотий лев”, де були масштабні археологічні розкопки. Проблема в тому, як зберегти те, що знайшли археологи, продемонструвати туристам і поєднати з функціями готелю. Знахідки фахівців можна не тільки демонструвати в холі готелю – вони можуть “продиктувати” його архітектурний стиль. – Усе ж таки, чи за кілька десятків років нова забудова радикально змінить архітектурне обличчя центру міста?– Це виключено. Таке можливе в тому разі, якщо ми тільки руйнуватимемо. Нині говоримо про вільні ділянки, заміна ж існуючих будинків неприпустима, їх необхідно реставрувати. Наприклад, технічний стан будівель біля Галицького ринку є жахливим, їх треба повністю розбирати. Однак проектом передбачено відновлення їх історичних фасадів. Звичайно, ми не застраховані від того, що будинки падатимуть. Проте місто робить усе, щоб запобігти цьому. Наприклад, на вулиці Шевській почали руйнуватися будівлі. Однак там жодного будинку не розібрали, навпаки – чотири з них відреставрують. – Ви вже згадали, що будинки в центрі не є повноцінним житлом. Отож як змінюватиметься ситуація в найближчій перспективі?– Житло в центрі обов’язково має залишитися, це – один зі стратегічних напрямів розвитку міста. Є категорія людей, які зацікавлені жити в середмісті. Просто треба ліквідувати некомфортне житло, комунальні квартири, відремонтувати інженерну інфраструктуру. Якщо у XVII столітті кам’яницю на Ринку будували для однієї сім’ї, а згодом там жило кілька, то за радянської влади в п’ять квартир уселяли 20 родин. І це спричинило руйнування помешкань. Отже, має бути оптимальна кількість комфортних осель із власниками, які усвідомлювали б, в яких будинках і середовищі вони живуть. – Тобто кількість мешканців центру має зменшитись. Але в яких межах?– У середньовічній частині Львова має стати вдвічі менше мешканців. Це, відповідно, зменшить навантаження на інфраструктуру, потрібно буде менше щоденних магазинів. Нова ментальність і ринок витіснять із центру бомжів й антисоціальні елементи. Найгірше – це офіси, які закривають о шостій вечора. Вони створюють, так би мовити, “мертве місто”. Натомість ресторани, житло, готелі пожвавлюють життя.– Із того, що ви кажете, випливає, що офіси в центрі міста є небажаними…– Залежно які. Центр Львова не може бути офісним центром, однак тут можуть бути офіси туристичних, рієлтерських фірм, адвокатські контори. Річ у тім, що офіси найбільше притягують транспорт. Я проти того, щоб усі квартири на площі Ринок викупили та перетворили на заклади й установи, що працюють від 9-ї до 18-ї години.
Розмовляв Олександр Сирцов

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике