Президент ветував закон про захист майнових прав громадян у період виходу з фінансової кризи

Президент України Віктор Ющенко ветував закон "Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи", повідомляє прес-служба глави держави. На думку Президента, вказаний закон не відповідає Конституції та законам України.
Зокрема, законом, що надійшов на підпис, запроваджується на період виходу економіки України зі стану фінансової кризи мораторій на набуття заставодержателем чи іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки в разі, якщо предметом застави чи іпотеки є житлова нерухомість, в якій постійно проживають громадяни. Таким чином, законом унеможливлюється задоволення за рахунок заставленого житла законних вимог кредиторів у разі неповернення наданих боржникам коштів. На думку В.Ющенка, це порушує право кредитора, в тому числі громадянина-кредитора, одержати належні йому кошти за рахунок заставленого майна. Враховуючи, що застава є одним із механізмів забезпечення додержання прав кредиторів (а отже захисту права власності), запровадження зазначеного мораторію призведе до порушення конституційного права власника самостійно, на власний розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном, не відповідає конституційним гарантіям рівності всіх суб'єктів права власності перед законом, суперечить статті 5 закону "Про банки і банківську діяльність", якою визначено економічну незалежність банків, що передбачає право банків самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їх власності.
Наслідком введення мораторію на набуття заставодержателем чи іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки буде погіршення фінансового стану кредитора, що призведе до скорочення кредитних ресурсів кредиторів - банків та інших кредитних установ, негативно позначиться на можливості надання ними кредитів іншим особам, у тому числі для будівництва житла, до подорожчання кредитів на житло, спричинить ризик неможливості виконання кредитором своїх зобов'язань перед третіми особами, зокрема, вкладниками за депозитними договорами, може спричинити припинення іпотечного кредитування банками та небанківськими кредитними установами взагалі внаслідок значного ризику неповернення кредитів. Між тим механізмів, які б мінімізували негативні наслідки запровадження зазначеного мораторію для кредитора (наприклад, вирішення питань, за який рахунок задовольнятимуться законні вимоги кредиторів щодо повернення наданих боржникам коштів), законом не передбачено.
З іншого боку, запроваджуваний мораторій створює підґрунтя для зловживань - умисного неповернення або несвоєчасного повернення кредитів, забезпечених заставою (іпотекою) житла, адже в разі неповернення кредиту стягнення відповідного майна боржника не здійснюватиметься. Водночас на момент виходу зі стану фінансової кризи у заставодавців (іпотекодавців) утвориться велика заборгованість, спричинена штрафними санкціями банків, інших кредитних установ у зв'язку з невиконанням зобов'язань.
На думку Президента, не можна також не звернути увагу на те, що єдиним критерієм неможливості застосування права звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки є постійне проживання у ній громадян. При цьому жодним чином не визначено, про проживання яких громадян у зазначеній житловій нерухомості (заставодавця, іпотекодавця і його родини чи взагалі будь-яких громадян, наприклад, орендаторів житлової нерухомості) йдеться, а також чи пов'язане постійне проживання у житловій нерухомості - предметі застави чи іпотеки з відсутністю у заставодавця (іпотекодавця) іншого придатного для проживання житла.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике