Представники громадськості занепокоєні цілеспрямованим витісненням української мови з ринку преси

На сьогодні в нашій країні, де понад 30 мільйонів людей рідною мовою назвали українську, фактично повністю знищено ринок загальнонаціональних україномовних ЗМІ. Пише «Вечірній Київ»
Як заявив на вчорашній прес-конференції генеральний директор журналу «Український тиждень» Микола Шейко: «В Україні відбувається тотальна дезінформація читачів, політичної еліти, рекламодавців щодо випуску україномовної продукції». Так, преса стикнулася із ситуацією, коли соціологічні дані та рейтинги відверто спотворюють реальність. Наприклад, до останнього оприлюдненого рейтингу дослідницької організації TNS Ukraine, яка досліджує розподілення рекламних коштів серед преси і є монополістом у цій галузі, потрапило лише одне україномовне видання.
– Такі дослідження відверто фальсифікуються, адже місце, яке посіло те чи інше видання в рейтингу, прямо пропорційно впливає на зацікавленість ним з боку рекламодавців, – зауважує директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів. На підставі таких даних складається думка, що україномовні видання є неконкурентними на ринку, не потрібні читачам, не мають своєї аудиторії.
Звідки ж беруться такі «соціологічні» дані? По-перше, робочою мовою опитувань є російська. Механізм пропонування вибору мови співрозмовнику не відпрацьовано. На практиці, при відповідях українською мовою, дані просто не вносяться до реєстру. По-друге, рейтинг видання докорінно змінюється, коли до нього влаштовуються або звільняються кадри, які входять до керівних органів різних асоціацій (наприклад, до Української асоціації видавців періодичної преси, яка представляє Україну у Всесвітній газетній асоціації). Такі нюанси дозволяють маніпулювати даними рейтингів. У свою чергу, в TNS Ukraine повідомили, що «такі звинувачення є безпідставними. Про жодні маніпуляції даними не може йтися: всі рейтинги укладаються з урахуванням смаків як російсько-, так і україномовних читачів. Для цього дослідження проводяться обома мовами, і дані обробляються однаково. А щодо лише єдиного україномовного видання в останньому маркетинговому рейтингу – такі ринкові реалії. Тому вся інформація є неправдивою».
Інший фактор непопулярності україномовних видань – майже повна відсутність у пресі розважальних, спортивних, комп’ютерних журналів. «На ринку також немає світових брендів, які б видавалися державною мовою. Уявіть собі, наприклад, Playboy українською, – каже голова комітету з питань ЗМІ Верховної ради України Віктор Ушаков. – Повністю змінити ситуацію можливо. Можна звернутися до прикладу, скажімо, Латвії, де мовна ситуація донедавна була схожою на українську. Нині там домінує латиськомовна преса, латиською видаються і міжнародні бренди. Аналогічно в Естонії і Словаччині».
Для підтвердження ситуації на ринку наприкінці прес-конференції було проведено контрольне зважування російськомовної та україномовної преси. На жаль, державна мова програла сусідові цілих 14 кг. Так, журнали і газети російською «потягли» майже на 17 кг, українська ж показала лише 2,7 кг

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике