Туризм як стиль життя

Черкаським туристам до снаги підкорювати гори та річки.
Захоплення туризмом досвідченого черкаського туриста Олексія Страшка бере початок ще з дитинства, коли у 1989 році він записався в дитячу туристичну секцію, яка функціонувала в черкаському Палаці піонерів. Саме тоді юний турист і почав уперше ходити в походи по Криму та Карпатах, у лижні зимові походи в Карелію, брати участь у різних обласних змаганнях.
Так само в дитинстві Олексій приохотився і до підводного полювання. Якось, відпочиваючи на морі на мисі Іллі, хлопець вперше побачив, як пасеться кефаль. А першою рушницею нашого туриста став тоді звичайнісінький шампур, і хоча результату полювання досягнуто не було, тим не менш, враження переросли в серйозне захоплення, яким Олексій займається і досі.
Після того як розпався Радянський Союз, туристична школа припинила свою роботу, і в 1990-ті роки хлопець практично не займався туризмом. Вже наприкінці 1990-х років він познайомився з нині досвідченим черкаським туристом Валентином Соболєвим, і вже разом вони почали ходити у спільні походи. Потім, познайомившись із київськими туристами-водниками, залучилися і до водних походів – сплавів гірськими річками. В цей же час почали займатися гірськолижним спортом. Вже минуло близько 10 років відтоді, як ці подорожі стали невід’ємною складовою їхнього життя.
– На той час, коли ми мало що знали, досвідченіші люди давали нам нові знання, розповідали й вчили, що до чого. Пізніше ми створили свою команду і нині доросли до такого рівня, коли вже самостійно можемо планувати складні походи на далекі гори та річки, – веде далі Олексій.
Одним із перших яскравих походів герой публікації називає водний похід 2005 року третьої категорії складності (всього у водному туризмі їх шість) на Кольський півострів, у Заполяр’я, який тривав 16 днів. Тоді туристи сплавлялися по річці Умба та пірнали у води Білого моря в Північному Льодовитому океані, полювали на сьомгу та горбушу.
– Це був досить серйозний похід і надзвичайні враження, адже до цього маршрути всіх подорожей були прокладені поблизу цивілізації. Тобто, в будь-який момент можна було знятися з маршруту. А ось в Заполяр’ї від пункту А до пункту Б населених районів не було зовсім, – ділиться Олексій.
– Також одним із найбільших туристичних досягнень є сходження в 2003 році на найвищу вершину Європи – гору Ельбрус. Це сходження було одним із найскладніших, але враження того варті.
Ось так із 2000 року Олексій регулярно і займається туризмом. Родина ставиться до цього неоднозначно. Втім, дружину він таки намагається приохотити до свого захоплення. Так нещодавно родиною вони ходили в легкий піший похід до Криму.
А ще, щороку мандрівник їздить кататися на лижах на Кавказ – в Приельбрусся, а літом ходить у гірські походи – в Домбай, Безенги, Архиз. За його словами, там великі серйозні гори, порівняно з якими Карпати – просто маленькі пагорби.
Вихідні Олексій завжди намагається планувати заздалегідь, щоб кудись поїхати і щось подивитися. Ось наприкінці червня він їде на 4 дні до Карпат, підкорювати гірський масив Горгани. Вже у серпні відбудеться великий похід у Саяни, гірську систему на півдні Сибіру, який триватиме 22 дні. Восени – знову 3–4-денний похід у Крим, а взимку – лижі.
Маршрути туристи зазвичай вигадують самостійно – за допомогою карт, Інтернету. Також іноді їм у цьому допомагають черкаські аксакали туризму, які ще в 70-х роках багато де побували і тепер можуть поділитися своїм досвідом.
До походів команда завжди готується ретельно і заздалегідь. Якісне спорядження – гарантія безпеки. У великих походах, таких, яким буде похід на Саяни, все має бути продумане до дрібниць, адже ця подорож буде абсолютно автономною і ніякого зв’язку зі світом туристи не матимуть. Тому, від того, як вони підготуються, залежить їхнє життя.
Будь-яке відхилення – це прорахунки при плануванні. Завжди має бути чітко прокладений маршрут, аварійні та запасні варіанти. Особливих прецедентів на пам’яті Олексія не було, хіба що подорож на Кавказ, в район Архізу, коли вони не отримали дозволу на вхід у прикордонну. Тоді туристам довелося змінювати маршрут і йти іншими шляхами.
Попереду у великих планах Олексія – подорож на Камчатку, природа якої вважається однією з найкрасивіших на Землі. Також йому хочеться побувати у непальських Гімалаях – здійснити піший похід навколо гір Аннапурни або Дхаулагірі. Ще у задумках – індійські Гімалаї з їхніми дикими горами та неходженими стежками.
– Все це – для отримання нових відчуттів, споглядання краси, яка є у світі і створена не людиною, а саме природою. Такі враження живуть у пам’яті все життя, – підсумовує Олексій.

Источник: Громадсько-політичне видання "Прес-Центр" | Прочитать на источнике