Зміни до Конституції як виборча технологія

У суботу Венеціанська комісія Ради Європи дала позитивну оцінку проекту змін Конституції, яку представив Президент Віктор Ющенко. Про це повідомив міністр юстиції Микола Оніщук.
За словами пана Оніщука, комісія загалом підтримала проект документа, особливо їй сподобалися запропоновані зміни судоустрою. Водночас вона розкритикувала запропоновану норму затвердження будь-яких змін до Основного закону винятково шляхом референдуму. Однак, попри позитивні висновки, ставлення до конституційних змін від В. Ющенка у країні не змінилося – політики, від яких безпосередньо залежить доля проекту, скептично оцінюють імовірність його ухвалення. І саме через низку норм, на які комісія не звернула особливої уваги: створення двопалатного парламенту, пожиттєве забезпечення всіх президентів місцем у Верхній палаті тощо. А також тому, що ця Конституція є ініціативою саме Віктора Андрійовича, який, як відомо, не може похвалитися особливою підтримкою Верховної Ради. Про подальші перспективи проекту Основного закону, що його запропонував В. Ющенко, і про очікувані “конституційні бої” між провідними політиками в рамках президентської кампанії – у розмові з політичними експертами: Володимиром Фесенком, Володимиром Цибульком й Олесем Донієм.– Венеціанська комісія позитивно оцінила проект Конституції від Віктора Ющенка. Яке це матиме значення і чи взагалі матиме значення для подальшої долі проекту?Володимир Фесенко: Це – зовнішньоюридична експертиза, а тому якогось принципового значення для перспектив цього проекту в країни вона не має. Із суто юридичного погляду до цього проекту дійсно менше зауважень, аніж, наприклад, до того, що його презентували Партія регіонів і БЮТ. У цьому випадку немає таких кричущих положень, як імперативний мандат, обрання суддів чи двотурова система парламентських виборів тощо. Водночас Венеціанська комісія критично оцінила пропозицію кожну зміну до Конституції ухвалювати на референдумі. На це, думаю, варто звернути увагу не лише Вікторові Ющенку і його секретаріату, а й багатьом іншим політикам, які нині це пропонують.Чому я наголосив на тому, що це суто юридична експертиза. Дуже показовий приклад – у країні найкритичніше сприймали норму про двопалатну структуру парламенту. Венеціанська комісія на це не звернула увагу – з юридичного погляду тут немає ніяких заперечень, у багатьох європейських державах існує двопалатна структура парламенту, як, до речі, і принцип обрання президента в парламенті. Те саме стосується пропозиції надати президентам пожиттєвого статусу сенаторів у Верхній палаті. Юридично тут зауважень немає. Інша річ, що політично це не сприймають. Тобто Венеціанська комісія не врахувала українських особливостей, однак вона й не може цього зробити. Це внутрішня політична справа нашої країни. Єдине, на що там звертають увагу, – на невідповідність тих чи інших конституційних пропозицій європейським традиціям. Володимир Цибулько: Конституційне питання хвилювало Віктора Ющенка весь термін перебування на посаді президента, і він усе-таки не пішов найпростішим шляхом скасування тієї компромісної реформи 2004 року, а почав працювати над новим проектом. Якщо нині цей проект оцінено як перспективний, то я не відкидаю, що опоненти Президента саме конституційне питання зроблять виборчою технологією. І щоб девальвувати певний успіх Віктора Андрійовича та його команди, з’явиться конституція від БЮТ, конституція від будь-кого. Висновок комісії має значення для самого Президента – не тільки як для діючого, а також як для кандидата. Фактично цей висновок для нього є підтвердженням євроінтеграційної доктрини. У принципі, проблема буде не в тому, що ця Конституція хороша, і її високо оцінили, а в повазі до будь-якого прогресивного закону в Україні. Ми не маємо такої поваги. Тому В. Ющенкові доведеться паралельно з проектом змін до Конституції ще й пробувати на власному прикладі привчити українця до поваги до Основного закону. А з іншого боку, звичайно, опоненти Президента робитимуть акцент не на світогляді, не на певній політичній світоглядній доктрині, а саме на тактичних моментах. Наприклад, учепляться за Конституцію як за елемент виборчої технології та не більше, хоча важливіше оцінювати перспективи нації через певний світогляд. Олесь Доній: Віктор Ющенко не має реальної змоги “провести” свою Конституцію через Верховну Раду України з огляду на складні персональні взаємостосунки з різними політичними силами і фракціями. Нагадаю: для внесення змін потрібно 300 голосів, тобто мусить бути щонайменше голосування Партії регіонів і БЮТ. А оскільки переговорів у В. Ющенка на конституційну тему з цими фракціями немає, то говорити щось про змогу ухвалення таких змін не доводиться. Щодо можливості винесення цієї теми на референдум, то так само через рівень популярності Віктора Андрійовича навіть хороші ідеї можуть не сприймати лише тому, що їх запропонував саме він. Тому, радше за все, це буде документ для вивчення аналітиками, публіцистами, інтелектуалами. Але не більше.– Зрозуміло, що Конституцію від В. Ющенка не ухвалять, принаймні цей парламент. Чому тоді Президент не відмовиться від цієї ідеї та надалі активно її проштовхує?В.Ф.: Цю Конституцію не ухвалять, тому що це – проект від Віктора Ющенка. Вона не є узгодженою з інтересами провідних політичних сил у парламенті. Там немає їхніх інтересів. Однак, думаю, Верховна Рада гратиме проти проголошених раніше конституційних змін. І не відкидаю, що В. Ющенко спробує використати свій проект Конституції як певну передвиборну технологію. Деякі представники його секретаріату кажуть, що було б потрібно разом із президентськими виборами провести референдум щодо Основного закону. В.Ц.: Якщо законодавством не відпрацьовано технологію змін до Конституції через Верховну Раду, то можна вдатися і до референдуму. І якщо Президентові вдасться перевести обговорення цього проекту в широке русло, зробити з цього загальнонаціональну дискусію, то, вважаю, в день виборів глави держави можна провести паралельний референдум щодо цього проекту Основного закону. О.Д.: Цілком можливо, В. Ющенко вважає, що це може стати одним із позитивних елементів для наступної виборчої кампанії. Тобто показати, що він запропонував зменшення напруження в українській владі шляхом змін до Конституції, але нинішнім політикам не хочеться їх ухвалювати. І може, в такий спосіб Президент сподівається заробити додаткові бали. Але в нього зараз велика проблема з громадською думкою, тож не думаю, що це допомогло б, навіть якби це був вдалий проект. Насправді ж проект Конституції, що його підготував Віктор Ющенко, дещо сируватий.– Знову ж таки, з ідеєю конституційних змін на вибори планує йти Юлія Тимошенко. Чого нам очікувати від таких конституційних боїв?В.Ф.: Поки що нічого. Наразі це піар, використання конституційної тематики як однієї з передвиборних технологій. Кожна зі сторін казатиме виборцям, що саме її проект Конституції дозволить подолати політичну кризу та поліпшити зміст і якість Основного закону. Однак насправді після виборів стане очевидним: щоб ухвалити зміни до Конституції, потрібно шукати широкий політичний компроміс, точніше – 300 голосів. В.Ц: Не вважаю, що акцент треба робити саме на конституційних процесах. Варто радше думати, якої конфігурації набуде парламент найближчим часом і чи не виникне потреба в його розпуску. І тоді говорити про Конституцію як про технологію буде вже неправильно. Можна буде говорити про нею як про механізм виходу з перманентної кризи. О.Д.: Нічого не можна очікувати, тому що нині у Верховній Раді немає реальних механізмів досягнення компромісу. Коаліція самотужки не спроможна ухвалити конституційні зміни. Як засвідчили перемовини між Партією регіонів і БЮТ щодо змін до Конституції, вони стосуються не поліпшення політичної системи, а навпаки – її погіршення в бік закритості від суспільства. Тому я мав би більше сподівання на альтернативу. Тобто якщо суспільство не задовольнятимуть наявні партії, то воно мало б зі свого середовища виплекати альтернативу, яка й пропонуватиме суспільству вихід із політичної кризи шляхом, до речі, і змін до Конституції. Отже, нині всі розмови про зміни до Основного закону – на жаль, лише піар.
Ірина Гамрищак

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике